Підтвердженням того, що традиція готувати кутю походить із дохристиянських часів, є подібні до куті страви у різних за віросповіданням і віддалених територіально народів. Так, у китайській ритуальній кухні до Нового року готують лабаджоу з рису, різноманітних фруктів, горіхів тощо, а в Греції – панспермію із варених круп різних злаків з маком і фруктами.
Кутю в Україні традиційно виготовляють з пшениці або ячменю, на півдні – з рису.
- Зерно у куті символізує багатство, добробут, продовження людського роду, щастя;
- горіхи – благоденство і плодючість;
- мед – солодке життя і безтурботність;
- мак, за народним повір’ям, служить оберегом від нечистої сили.
Як готувати кутю, щоб вона вдалася смачною. 2 рецепти – традиційна і рисова кутя
В Україні здавна на куті ворожили. Добрим знаком вважалося, коли зерно під час варіння «підходило», коли верх западав – на лиху вість або чиюсь смерть.
На Святвечір традиційно вся родина має бути вдома. Старі люди вважали, що той, хто проведе Святвечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко.
Важливо також цього дня пробачити всі кривди, що були заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою у майбутній рік. Неприпустимі цього дня сварки, дитячі пустощі, щоб неспокій не ввійшов у хату на цілий рік. Традиційно всі члени родини святу вечерю їли з однієї миски, щоб сім’я була дружна.
Вважалося, що в цей вечір всі мають бути ситими, нагодованими, щоб достаток був у хаті. Гість на Святвечір приносить щастя в оселю. Якщо за святковою вечерею дівчина чхне – це знак, що вона незабаром вийде заміж.
Після вечері наші пращури ставили кутю перед образами на покуті. Коли до хати приходили колядувати, то господарі, в першу чергу, мали запропонувати гостям відвідати кутю. Ця страва символізувала достаток, багатство оселі. За всі різдвяні свята кутю треба було скуштувати щонайменше 12 разів у різних хатах. Це означало, що всі 12 місяців у році будуть у здоров’ї та благополуччі.
