Результати нового дослідження: майже половина українців відчуває сильний стрес

В Україні провели масштабне дослідження психічного здоров'я населення. Стало відомо, хто потребує особливої підтримки та що допомагає сім'ям зберігати стійкість.

Близько 47% українців повідомляють про високий рівень стресу. Водночас 73% опитаних мають певну стійкість, яка допомагає адаптуватися та справлятися з сучасними викликами.

Як повідомляє ЮНІСЕФ, такі дані отримані в межах нового дослідження, проведеного у рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Водночас у 20% респондентів виявлено поєднання високого стресу та низької стійкості, що свідчить про потребу в додатковій підтримці.

Дослідження також показало, що наявність дітей у родині сприяє формуванню стресостійкості. Найбільш стійкі до стресу батьки — віком від 36 до 55 років. Серед чинників, що зміцнюють їхню стійкість, — стабільна робота та дохід, хобі та підтримка сім’ї.

У дослідженні взяли участь майже 12 000 дорослих, підлітків і дітей. Це частина комплексних зусиль, спрямованих на створення науково обґрунтованих програм для покращення ментального добробуту українських сімей та дітей.

Найвразливішими виявилися люди, які проживають поблизу територій, де ведуться активні бойові дії, жителі міст та особи з низьким доходом. До груп ризику також входять дружини й партнерки військовослужбовців та діти, чиї батьки перебувають на фронті.

Менше половини українців (45%) є адаптованими до стресу, тобто мають низький стрес і високу резильєнтність. Ще 35% є частково адаптованими, а 20% – неадаптовані. Чоловіки у всіх вікових групах більш адаптовані, ніж жінки. Серед дружин військових, які на фронті кількість неадаптованих сягає 40%

Радимо також прочитати6

психічне здоров'я

Діти і стрес

«Ментальне здоров’я — фундамент добробуту кожної дитини», — наголосила Шамеза Абдулла, в. о. голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Вона додала, що батьківство може зміцнювати стійкість дорослих та допомагати родинам краще справлятися зі стресом у воєнний час. «Особливо зараз важливо підтримувати родини, забезпечуючи доступ до якісних соціальних послуг і ресурсів для ментального здоров’я незалежно від обставин і місця проживання», — зазначила Абдулла.

Дослідження також показало, що 34% дітей відчувають найбільший стрес через іспити та тести, що більше, ніж через повітряні тривоги (27%). Це свідчить, що війна стала частиною повсякденного життя багатьох дітей.

Діти, які відкрито обговорюють свої почуття з батьками, легше справляються зі стресом. Позитивно на ментальне здоров’я впливає підтримка родини, спілкування з однолітками та спільні захоплення. Найпопулярніші хобі серед дітей пов’язані з фізичною активністю, що корелює з вищим рівнем стійкості.

Спільні інтереси дітей і батьків також допомагають зменшувати стрес: 57% дітей і 64% дорослих зазначили їхню ефективність.

Серед п’яти найпоширеніших джерел стресу для батьків:

  • нестача грошей — 59%;

  • сирена повітряної тривоги — 44%;

  • сварки з близькими — 38%;

  • новини — 32%;

  • гучні різкі звуки — 29%.

Результати дослідження, на які варто звернути увагу

Найвищі показники резильєнтності (стійкості до стресу) на заході країни та в центрі, в селі, серед тих, хто нікуди не виїжджав.

Стійкі з нижчим стресом ті, хто мають бізнес, працюють і навіть служать в Силах оборони. Відсутність зайнятості (пенсія, безробіття, декрет) підвищують стрес і знижують резильєнтність.

У старших підлітків (14–17 років) і молоді (18–21) стрес і резильєнтність вищі, ніж у молодших (10–13).

Жінки (особливо жінки-ВПО та дружини військових) мають вищий рівень сприйнятого стресу наскрізно в різних соціальнодемографічних категоріях.

Дружини військових, які на фронті, найбільш вразливі: мають нижчу резильєнтність і високий стрес. За ними йдуть ті, хто не має
партнера. Більше дітей — вища резильєнтність, нижчий стрес.

Чим доросліша людина, тим менш імовірним є відчуття радості. Цей показник є одним із найбільш виразних, оскільки радість відчувають переважно лише діти: наймолодші (10-13) відчувають більше, ніж підлітки (14-17). У вікових категорії 18+ різниця майже не помітна. У старших категорій частішим є відчуття хвилювання (за винятком хіба що періоду 22–25 років), суму чи злості.

Отримані дані можуть бути корисними батькам, освітянам та лідерам громад для створення більш підтримуючого середовища для дітей, підлітків і сімей.

Радимо також прочитати: Антистрес-іграшки для дорослих: як працюють і навіщо вони потрібні

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook