“Коли краще їсти? Коли хочеться. –  розповідає у своєму блозі тренер, експерт зі схуднення Віктор Мандзяк. – Це якщо у вас нема боків та гидотних складок на спині, або якщо вони у вас є, але ви чхати на це хотіли”.

Якщо ж зайвий жир у вас є, якщо цей запас енергії вас непокоїть, то для вас у тренера дещо інша рекомендація. Захотілося їсти, трохи потерпіть, а тоді смачного. Поїли, чекаєте наступного відчуття голоду, знову потерпіли. Смачного! Можливо подіє, але зуб не даю.

“Але я вам не це хотів сказати. Мені кортить вам розказати про специфічну динамічну дію їжі. І повірте, це не банальне прагнення показати, які мудрі слова я знаю (хоча не без цього). Дана писанина може бути корисною для вас.

Для непідготовленої публіки скажу, що для схуднення витрачати калорії – вельми крута штука. Чим більше – тим краще. Саме тому багато хто з вас і виконує фізичні вправи. Але калорії ми тратимо не тільки тоді, коли, заливаючись мокротою, мотиляємо кістками на фітнес-тренуванні. Калорії спалюються навіть у сні. А ще при перетравлюванні та засвоєнні їжі. Специфічна динамічна дія їжі (СДДЇ) – це якраз воно. СДДЇ в середньому складає 10% від загальних енерготрат організму. В середньому, бо в безхвостого примата, який худне, а отже недоїдає, менше. А в людини, що поправляється, а отже переїдає, більше. Ну це логічно. Але величина СДДЇ ще залежить від макронутрієнтного складу: чим більше в раціоні білка, тим вищий СДДЇ. Це одна з причин, чому я вас прошу не нехтувати білком при схудненні.

На засвоєння їжі, яка спожилась зранку тратиться більше калорій, ніж на таку спожиту за вечерею, 327 проти 237. Різниця в 90 кілокалорій, різниця в ціле яблуко! Але про 90 ккал можна говорити, якщо всю свою денну норму спожити за один прийом. А це важко і, мабуть, того не варте. Так, це всього лише одне дослідження. І цього мало щоб ставити залізобетонну крапку і радити всім налягати на їжу щойно прокинувшись. Треба дочекатись системних оглядів. Але, погодьтесь, це цікаво, над цим варто задуматись”.