Голодною кутею називають і останню вечерю перед Водохрещем, бо вона не така багата, як на попередні свята. Усі страви цього вечора мають бути пісними, але необов’язково, щоб їх було 12 як на Святвечір.
- Чому Святвечір перед Водохрещем називають “Голодна кутя” і навіщо палять дідух
Загалом кутя – це традиційна українська ритуальна страва новорічно-різдвяного циклу. Готують її тричі: на Святий Вечір (24 грудня) — Багата кутя, перед Старим Новим роком (31 грудня) — Щедра кутя, а у переддень Водохреща (5 січня) — Голодна кутя.
Як розповідає фольклористка Дар’я Анцибор, після завершення вечері колись був поширений звичай розстрілювали кутю з рушниць або “проганяти” її за допомогою іншого ритуального шуму. Запорозькі козаки подекуди вносили свої нотки до цього святкування, додаючи стріляння з гармат та іншої зброї.
А діти після вечері “проганяли” кутю, б’ючи знадвору палицями в причілок хати і вигукуючи: “Іди, кутя, з покуття, а узвар – на базар. А паляниці – лишайтеся на полиці”.
Для голодної куті зерно варили на воді та підсолоджували медом. За бажанням можна додати узвар, родзинки, мак, горіхи та сухофрукти.
- Як готувати кутю, щоб вона вдалася смачною. 2 рецепти – традиційна і рисова кутя