Дитина говорить погані слова?

Коли дитина дорослішає, вона переймає традиції, звички та ритуали у старших. Переймає і мову. І матюки як частину цієї мови.

ЛАЙКА ДЛЯ САМОСТВЕРДЖЕННЯ

Нині почути нецензурне слівце, а то й кілька, можна не лишень від старшокласників, а і від дошкільнят та учнів молодших класів. Чому діти лихословлять? На те є кілька пояснень.
Психолог-практик Валентина Ярощук переконана, що діти, а надто підлітки, у такий спосіб прагнуть передусім до самоутвердження. Мовляв, уживаю недозволені слова – отже, я крутий, мене приймуть у будь-яку компанію.

Коли дитина дорослішає, вона переймає традиції, звички та ритуали у старших. Переймає і мову. І матюки як частину цієї мови. А вони, на диво, дуже швидко приживаються в усному мовленні. Підлітки бояться бути білими воронами, й багато з них матюкаються, щоб «не відірватися від колективу».

У перехідному віці людині властиво порушувати заборони. Підлітки починають пити й курити не тому, що це дуже круто, а тому, що їм це забороняють. Так само й з поганими словами. Нерідко за допомогою матюків дитина намагається висловити гнів, роздратованість або ж звернути на себе увагу дорослих.

Не секрет, що саме в родині відбувається первинна соціалізація людини, тому мікроклімат, який панує у сім’ї, впливатиме на поведінку дитини. Якщо матюкаються вдома, малюк сприйматиме це як норму.

5 ПОРАД, ЩОБ ПОЗБУТИСЯ ЛИХОСЛІВ’Я

1. Передусім – не говорити нецензурних слів самим батькам. Малюк, який не чує цього вдома, не звертатиме уваги на такі слівця й у садку, школі. Якщо ж ваша дитина лихословить і грубіянить, аби не відставати від інших, мусите пояснити, що не вживати поганих слів – це теж круто. Маєте сформувати в неї модель поведінки «Усі матюкаються, а я не буду». Навчіть її не боятися бути білою вороною. Поясніть, що коли друзі не сприймають тебе таким, яким ти є, то не треба під них підлаштовуватися, бо вони нещирі з тобою.

2. Навчіть дитину протистояти середовищу й давати гідну відповідь на образи. Упевнена в собі людина знає, що вона уміє висловити й реалізувати власні бажання так, щоб це не зашкодило іншим. На власному прикладі показуйте дитині, як треба спілкуватися, щоб не образити співрозмовника. Пам’ятайте, що лихослів’я – проблема внутрішньої невпевненості в собі.

3. Тренуйте себе й малюка розмовляти ввічливо і гарно. Важливо навчитися думати й говорити про хороше. Не забувайте, що слова й думки матеріалізуються, тому використовуйте у власному мовленні якомога більше позитивних висловлювань (похвалу, заохочення).

4. Лихослів’я – це не спосіб розслабитися. Підліткові може здаватися, що, окрім пива, цигарок і матюків, інших розваг нема. Але ж можна привчити дитину до спорту, прищепити любов до музики, малювання… Зрештою, посадити дерево чи квітку. Доторкнувшись до прекрасного, дитина сама зрозуміє, що набагато приємніше, коли її мовлення є вишуканим.

5. Як наші предки боролися з лихослів’ям? Вони казали дитині: «Не лихослов. Бо коли людина вимовляє погані слова, від неї відлітає янгол-охоронець. Захисту не матимеш, крила над тобою не буде».
Тож мовленнєва культура дитини – цілком у ваших руках, батьки. І передусім від вас залежатиме, якою людиною виросте ваш малюк.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook