Розповідають мікробіолог Олена Лівінська та алерголог Катерина Хайдакіна.
Що таке пил і звідки він береться?
За словами мікробіолога Олени Лівінської, пил – це малесенькі тверді часточки, які присутні в повітрі та можуть осідати під дією власної ваги на поверхні.
У нормі ці часточки не мають потрапляти в наші дихальні шляхи, і очікувано, що організм у будь-який спосіб намагається від тих хоч і маленьких, але “сторонніх” предметів позбавитися.
 |
| Домашній пил під мікроскопом |
Існує багато типів пилу. Ось деякі з них:
- Мінеральний пил: від кварцу, вугілля, цементу тощо.
- Металевий тип: свинець, нікель.
- Органічний пил: борошно, дерево, бавовна, чай, пилок.
- Біологічно потенційно небезпечний пил: пил, який містить в собі життєздатні хвороботворні мікроби, плісняву та спори.
Різні типи пилу можуть відрізнятися за розміром своїх часточок.
Приблизно дві третини пилу потрапляє в наші домівки зовні: бруд зі взуття, пилок, попіл.
Інше – це ворсинки від килиму, одягу, шорстка тварин, пилок, пилові кліщі, комахи та продукти їхньої життєдіяльності тощо.
Як пил впливає на здоров’я?
Пил завжди неоднорідний – це ціла суміш компонентів. Його тип, склад та розмір і визначає потенційну небезпеку.
Великі часточки, як правило, застрягають у носі та роті і їх можна видихнути або проковтнути й це відносно безпечно.
Вони формують той прошарок пилу, який ви можете побачити на поверхні своїх меблів.
 |
Дрібні часточки пилу непомітні.
Вони можуть проникати глибше у легені, а найдрібніші з них – у кровотік.
Наприклад, частинки так званого класу PM 2,5 (розміром 2.5 мікрон чи менше), можуть становити особливу небезпеку для людей, тому що легко долають захисні біологічні бар’єри організму.
Наскільки пил шкідливий для вас, залежить від того, як довго ви з ним взаємодіяли.
Дрібні частинки пилу можуть спричинити:
- подразнення очей;
- кашель;
- чхання;
- астматичний напад;
- алергію.
Для людей з екземою, астмою та хронічною обструктивною хворобою легень, навіть невелика концентрація пилу може погіршити стан здоров’я.
Я чхаю у запиленому приміщенні. Це алергія?
Не обов’язково.
Алерголог Катерина Хайдакіна каже, що чхання та кашляння у пильному приміщенні – це нормальний захисний механізм організму.
“Пам’ятаєте фільм Індіана Джонс, де археологи рили печери? Вони там не чхають, а мали б”, – зазначає вона.
 |
| Чхання та кашляння у пильному приміщенні – це нормальний захисний механізм організму |
А от якщо всі інші люди в офісі чи вдома почувають себе добре, а ви страждаєте на нежить та/або кон’юнктивіт – то це привід задуматись про алергію.
Але що саме спричиняє алергію лікарям ще варто буде з’ясувати.
“Треба зрозуміти, який саме компонент пилу викликає алергічну реакцію. Для цього людині варто здати аналізи, лікарі намагаються зрозуміти, який стиль життя веде людина. Майже детективна робота”, – каже алерголог.
Ефективним аналізом на алергію є метод Immunocap. Для нього просто варто здати кров з вени.
Олена Лівінська додає, що особливо вразливими до пилу є маленькі діти: у них вужчі дихальні шляхи й вони продовжують формуватися, як, власне, і їхній імунітет.
“Також діти значно нижчі ростом, а в нижніх шарах повітря пилове забруднення завжди вище. Тому варто брати дитину на руки, коли у вас викликає сумніви якість повітря – наприклад, в ліфті“, – пояснює мікробіолог.
Пилові кліщі викликають алергію?
Ще б пак!
Пиловий кліщ – головний винуватець алергії на пил.
 |
Якщо у вас алергія на пилових кліщів, то Національний науковий інститут довкілля та здоров’я США радить зменшити їхню кількість такими методами:
- ковдри та інші постільні принади варто прати один раз на тиждень у гарячій воді (50-60°C);
- пухові та шерстяні подушки і ковдри варто замінити синтетичними;
- приберіть килими, тканинні гардини та оббивні меблі (там, де це можливо);
- прибирайте пил лише вологою ганчіркою;
- якщо ви пилососите приміщення, використовуйте пилососи з двошаровими мікрофільтрами або HEPA-фільтрами;
- коли ви пилососите, одягайте захисну маску та не заходьте у щойно очищене приміщення хвилин 20, поки залишковий пил не осяде;
- краще, якщо вологість в приміщенні не буде перевищувати 50%.
Національна служба здоров’я Великобританії дає такі рекомендації, коли мова йде про оздоблення оселі:
- обирайте дерев’яне або міцне вінілове покриття для підлоги, а не килими;
- замість тканинних штор краще використовувати ролети або жалюзі: їх легше мити;
- замість м’яких меблів обирайте пластикові, вінілові або шкіряні;
- м’які меблі, іграшки, подушки, тканинні штори варто регулярно прати у гарячій воді або пилососити.
Пил може бути джерелом інфекцій?
Так.
Наприклад, одне з досліджень виявило, що майже 9000 різних видів грибків та бактерій живе у пилу наших будинків та подвірь.
Цікаво, що інше дослідження показало, що в темних кімнатах бактерії живуть на 12% довше, отож крім прибирання є сенс впустити більше сонячного світла у приміщення, де ви проживаєте та працюєте.
Ще в одному дослідженні проаналізували мікробне біорізноманіття пилу та показали, що воно істотно змінюється в залежності від пори року. Згідно з результатами цієї роботи, величезну частку мікроорганізмів у пилі склали стафілококи та стрептококи.
Як додає Олена Лівінська, у пилі можуть бути і спори плісняви, і збудники шкірних, шлунково-кишкових, респіраторних інфекцій, а також різноманітні вірусні частки.
І вони можуть там виживати та зберігатися впродовж доволі тривалого часу.
Наприклад, стафілококи зберігають свою життєдіяльність до кількох тижнів, а хвороботворні клостридії (наприклад, збудників харчових отруєнь чи правця) – місяцями чи навіть роками.
Окрім того, саме по собі вдихання забрудненого пилом повітря зменшує нашу резистентність до інфекційних збудників.
То краще взагалі позбавитись пилу, якщо це можливо?
“Без фанатизму“, – застерігає алерголог.
Чистота – це добре, але наукова спільнота все більше схиляється до гігієнічної теорії.
Суть її в тому, що життя в занадто чистих умовах, особливо коли мова йде про дітей, перешкоджає нормальному розвитку імунної системи.
“Контакт із непатогенними (тими, що не викликають хвороби – УП.) бактеріями конче необхідний, адже саме це з дитинства тренує нашу імунну систему і вчить її відрізняти “своїх від чужих“, – пояснює мікробіолог.
 |
Якщо дитина не контактує у достатній мірі з бактеріями, у неї підвищуються ризики виникнення алергій, астми та аутоімунних захворювань.
Наприклад, деякі дослідження показують, що діти, яких виховували на фермі та ті, у кого є домашні тварини, рідше хворіють на астму та алергію.
А у країнах з високим рівнем статку ті, хто використовують антибактеріальні спреї під час прибирання оселі, частіше хворіють на алергію.
Вологе прибирання є сенс робити хоча б раз на тиждень. Дослідження показує, що це зменшує присутність бактерій та грибків у приміщенні.
 |
Олена Лівінська зазначає, що витирати пил потрібно по мірі його накопичення. Бо це відбувається з різною швидкістю.
“Залежить від ступеню забрудненості повітря в приміщенні та надворі, предметів, що знаходяться в наших кімнатах (меблі, скатертини, гардини тощо) та від нашої діяльності – велику частину того, що потім стає нашим пилом, ми приносимо на своєму одязі та взутті.
Не варто очікувати на відсутність пилу, якщо за вікном автомагістраль, або в кімнаті килими, занавіски, полотняні скатертини та домашні тварини”, – каже вона.
Отож, здорова оселя – це цілком можливо.
Це баланс між чистотою та розумінням того, що не варто боятись світу, який нас оточує.
