“Підписниця жалілась, що набрала 30 зайвих кілограмів, попри те, що нічого не їсть, – розповідає експерт зі схуднення Віктор Мандзяк. – Винила в цьому сповільнений метаболізм і гормональний збій. Питала, що робити, може, до ендокринолога звернутись? Моя відповідь вам, мабуть, не дуже засмакує, декого збентежить, інших обурить (і я навіть знаю чому)”.
Я часто чую, що не завжди причиною зайвої ваги є переїдання. Дзуськи, завжди!
Припиніть бути толерантними
Людина, безшерстий примат, набирає вагу винятково тоді, коли переїдає. Є таке чудове слово як «жерти». Для того, аби ми говорили однією мовою, я вам пропоную свою авторську дефініцію. Жерти – систематично та регулярно переїдати. Можна, звісно, користуватись більш прийнятною термінологією: «зловживати їжею», «ненароком з‘їсти зайвого», «випадково впасти в тазик з Олів’є». Але в цій статті, як і в попередній, ми зупинимось на «жерти».
Чи можна людині казати, що вона жере? Треба! Толерантність – це прагнення здаватись добрим, любові і щирості тут не більше, ніж води в калюжі у спекотній літній день. Толерантність – синонім лукавства.
Коли ви чуєте від мене, що ви жерете (читай, переїдаєте), не шукайте якогось підтексту, це констатація факту, без ярликів і образ. Жерти – отримувати більше енергії, ніж потребує організм.
Чому люди переїдають
Причин цього деструктивного явища більше, ніж жаб на болоті: емоційний голод, депресія, психогенний хронічний стрес, депривація сну, харчові звички, деструктивні відносини з їжею, рафінація їжі, розвиток харчової промисловості, технічний прогрес, гіподинамія, ендокринні розлади (наприклад, гіпотиреоз), традиції тощо (про це все я вам писав). Всі ці фактори впливають на енергетичний баланс, роблячи його позитивним, а живіт випуклим. Дорога до зайвої ваги ЗАВЖДИ проходить через профіцит калорій, тобто через переїдання. З повітря жир не росте.
Підписниця жалілась, що набрала 30 зайвих кілограмів, попри те, що нічого не їсть. Винила в цьому сповільнений метаболізм і гормональний збій. Питала, що робити, може, до ендокринолога звернутись? Моя відповідь вам, мабуть, не дуже засмакує, декого збентежить, інших обурить (і я навіть знаю чому). Ви жерете! Так-так, саме жерете – систематично та регулярно переїдаєте. Повільний метаболізм і ендокринні порушення – це ваше нікудишнє виправдання-алібі. Це алібі ваш мозок придумав не тільки для мене, а й для вас. Тобто ви самі себе дурите.
Чому ми шукаємо виправдання
Жодна людина не хоче бути гівнюком ні в очах інших, ні в своїх особистих. Це аперкот по самооцінці. У всьому негативному, що з нами відбувається, нам вигідно (на перший погляд) звинуватити фактори, на які ми не здатні вплинути. Метаболізм поламаний, ну що я зроблю? Збились гормони, я безсила. Я жертва! Ох, як ми любимо роль жертви, нас медом не годуй, дай костюм жертви на себе одягнути.
Визнавати свої помилки – боляче. Прийняти свою слабкість, лінь, імпульсивність – неприємно. Але треба, це достойно Людини. Та до дідька ту достойність! Бути щирим із собою – перший крок на зустріч щастю. Звинувачувати в своїх негараздах непідконтрольні нам обставини – бути ворогом собі.
Цю проблему можна екстраполювати на будь-які аспекти життя: стосунки, роботу, виховання дітей тощо. Нам всім варто навчитись брати відповідальність за своє життя у власні руки. Інакше життя піде у вільне плавання, і куди воно запливе самотужки можна тільки гадати.
Причин того, що людина переїдає більше, ніж води в Тихому океані, але без переїдання поправитись нереально. Всі, хто стверджує протилежне, ставлять свій автограф під невіглаством.
Коли я дивлюсь на себе в люстерко і контури мого живота не демонструють бажаної естетики, я собі кажу: «Якого біса, Вітьок?!! Досить жерти! І тільки спробуй но мені ще раз пропустити пробіжку!»
Я не знаю, як відреагувала на мою відповідь підписниця, думаю, їй було неприємно: правда не завжди солодка. Але я б дуже хотів, аби моє послання до неї дійшло, ввійшло в неї, інтегрувалось в неї, і творило дива з її життям. Я б цього дуже хотів…
Автор – Мандзяк Віктор
