кіт

Чому допомога безпритульним тваринам може бути небезпечною для здоров’я

Жінка підібрала на вулиці крихітне кошеня, щоб нагодувати і прихистити. Налякана тваринка вкусила за палець. А невдовзі у жінки виявили сказ. Дізнайтеся більше про це захворювання.

У світі, де одні бездумно виганяють тварин на вулицю, інші намагаються врятувати їх від холоду й голоду. Та, рятуючи, можна й самому опинитися в небезпеці. Добро – це сила, але воно потребує розумного підходу. Як допомагати тваринам відповідально – щоб зберегти і їхнє, і своє життя, – далі у публікації журналістки Район.Дубно.

Типовий епізод, який може перерости у проблему: жителька міста Радивилів, що на Дубенщині, підібрала на вулиці зовсім крихітне кошеня, що блукало налякане, з бажанням нагодувати та прихистити. Тваринка, відчуваючи страх і голод, вкусила жінку за палець. Кошеня наразі перебуває під спостереженням ветеринарів, а постраждала жінка проходить антирабічну вакцинацію.

Чому це небезпечно?

У коментарях на запитання журналістки Наталія Чучак, завідувачка Радивилівської дільничної лікарні ветеринарної медицини  зазначила, що добрі наміри прихистити бездомну тваринку, на жаль, не завжди безпечні. Допомагаючи безпритульним кішкам чи собакам з вулиці, можна наразитися на серйозну небезпеку – вірус сказу. Сказ це смертельне захворювання, яке передається через укуси чи подряпини інфікованих тварин. Збудник проникає в нервові закінчення, якими підіймається до структур центральної нервової системи та спричиняє розвиток енцефаліту. Унаслідок цього людина втрачає контроль над м’язами, відповідальними за ковтання та дихальні рухи, виникає набряк мозку, що частіше за все і призводить до смерті.

Наталія Чучак, завідувачка Радивилівської дільничної лікарні ветеринарної медицини

Наталія Чучак, завідувачка Радивилівської дільничної лікарні ветеринарної медицини

«Його важко діагностувати в тварин на ранніх стадіях, а у людини хвороба завжди закінчується летальністю без своєчасного щеплення. Сказ передається не лише через укус та подряпини, а навіть через ослинення  інфікованою твариною, якщо у людини є порізи або рани. Якщо людина несвоєчасно отримає вакцину, наслідки фатальні. Тому найперше, що потрібно зробити після укусу чи подряпини – ретельно промити уражене місце водою з господарським милом, продезінфікувати й негайно звернутися до лікаря. Головне – не зволікати. Вчасна антирабічна вакцинація на 99,9 відсотків захищає від інфікування»

Якщо вирішили допомогти безпритульній тварині, – можна віднести їй їжу, однак не слід одразу поспішати забирати додому. Бо невідомо, які ризики принесемо разом із чотирилапим.

Завідувачка дільничної лікарні ветеринарної медицини описує нещодавній такий випадок в одному з сіл на Дубенщині: жінка прихистила вдома котика з вулиці. Він не поводився агресивно, але в один із наступних днів вкусив господиню за руку.  Вона не звернулася по допомогу в лікарню одразу, а за порадою фельдшерки самостійно спостерігала за твариною. Кіт за кілька днів загинув, а після лабораторного дослідження підтвердився сказ. У такому випадку підлягає дезінфекції все господарство й ті приміщення, де перебувала інфікована тварина. Покусану жінку і всі контактних з нею осіб в обов’язковому порядку скоординовано на вакцинацію.

Подібна історія трапилась кількома тижнями раніше в місті Радивилів – цього разу дівчинка підібрала з дороги кошеня, яке підбила автівка. Принесла додому, щоб його врятувати, зігріти та нагодувати. Кошеня вкусило її за палець, наступного дня померло. У тварини лабораторно підтвердили сказ.

«На жаль, таких випадків стає більше. Причина – заборона відстрілу лисиць, які є основними переносниками вірусу. Також небезпеку становлять щурі й миші, що мають контакт із домашніми тваринами», – зазначає Наталя Чучак. – «Часто власники стверджують, як аргумент при відмові від  профілактичних щеплень від сказу: «Мій собака нікуди не ходить, сидить у вольєрі – звідки йому взяти сказ?» Але й тварина «на прив’язі» також не захищена – інфікований кіт, їжак чи лис може підійти до двору, послинити корм чи огорожу – і цього досить, щоб передати вірус».

Через воєнний стан полювання на диких тварин заборонено, тому популяція лисиць стрімко зросла, вони без остраху заходять у села, виносять з людських дворів домашню птицю. На Дубенщині регулярно проводять пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин – ветлікарі розкладають приманки з вакциною по лісах і полях. Це важливий крок.

Були й випадки, коли міські школярі підбирали кошенят на пришкільних подвір’ях – тварини їх кусали, а діти також проходили курс щеплення. І це правильно. Бо навіть крихітне кошеня може вкусити від страху, болю чи голоду. Але, якщо воно заражене, ризик для дитини величезний.

У разі покусу потрібно відразу звернутися до травматолога, який відсилає повідомлення до ветеринара.

«Будь-який укус чи подряпина, особливо від безпритульної тварини, – це сигнал для негайного звернення до лікаря та початку антирабічної профілактики. Ветеринарний огляд тварини і карантин обов’язкові, навіть якщо вона здається здоровою. Ми беремо тварину на спостереження. Термін карантину – 15 днів. Якщо ж тварина загинула і діагноз позитивний, вакцинацію проходять не лише постраждалі, а й усі, хто мав контакт – тримав, гладив чи грався з нею», – застерігає ветлікарка. 

За останні роки ситуація така: у 2018-му на Радивилівщині зафіксували один випадок сказу, далі – перерва до 2023 року. Торік зареєстровано чотири випадки вірусу сказу, у 2024-му – три.

«Цьогоріч маємо уже три підтверджені випадки, і рік ще не завершився. У дільниці ветеринарної медицини  достатньо вакцини, щоб убезпечити ваших тварин від інфікування. Є, щоправда, дуже свідомі мешканці, які щороку приходять щеплювати своїх котів та собак і не чекають, поки біда постукає у двері», – кажуть радивилівські ветлікарі.

Радимо також прочитати:

  • Якщо побачили лисицю, як зрозуміти, що вона хвора на сказ
  • Екстрена вакцинація при травмах та укусах, що рятує життя: як не захворіти на сказ, правець і гепатит, – розповідає лікарка

Міф про «40 уколів у живіт»: скільки насправді триває вакцинація від сказу

Проблема сказу залишається актуальною, особливо з огляду на те, що частішають випадки укусів бездомними тваринами. Тож важливо, щоб медичні заклади були забезпечені необхідними препаратами для проведення щеплень.

Як організована антирабічна допомога у Радивилівській міській лікарні, розповідає заступниця директора з медичної роботи КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» Надія Сиротюк. Вона зазначила, що  запас антирабічної вакцини в лікарні достатній. Перебоїв із постачанням за останній рік не було. Централізоване її забезпечення здійснює Рівненський обласний Центр контролю та профілактики хвороб, який і покриває витрати на ці постачання. Вакцинація пацієнтів після укусів проводиться внутрішньом’язово, в дельтовидний м’яз плеча. Зазвичай графік вакцинації складається з п’яти щеплень:  0-й день (день звернення до лікаря), а потім у третій, сьомий, чотирнадцятий і двадцять восьмий дні.

Заступниця директора з медичної роботи КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» Надія Сиротюк

Заступниця директора з медичної роботи КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» Надія Сиротюк

«Побічних реакцій на антирабічну вакцину у нашій практиці лікарі не фіксували. Іноді трапляються поодинокі випадки легких реакцій, як і після будь-якої іншої вакцинації. З початку цього року антирабічну вакцинацію у Радивилівській міській центральній лікарні отримали 37 пацієнтів. Наймолодшому з них було лише шість років, найстаршому потерпілому від укусів – дев’яносто два. Найчастіше звертаються люди після нападів собак чи котів», – розповідає лікарка.

Найбільшу небезпеку, за словами медиків, становлять пошкодження рук, шиї, обличчя після укусу потенційно сказної тварини. Таким чином збудник швидше проникає в нервові закінчення, якими підіймається до структур центральної нервової системи та спричиняє розвиток енцефаліту. У таких випадках важлива кожна година для звернення на вакцинацію.

Щеплення в Радивилові проводиться у хірургічному відділенні міської лікарні. Пацієнтам при кожному візиті повідомляють дату наступного щеплення, щоб вони могли своєчасно пройти повний курс вакцинації.

«Антирабічна вакцина є безкоштовною для усіх і зберігається з дотриманням усіх вимог «холодового ланцюга». Після укусу варто якомога швидше промити рану господарським милом – це перший і дуже важливий крок до звернення у медзаклад. Якщо тварина, що вкусила людину, відома, за нею спостерігають упродовж 14 днів, і навіть після цього терміну вакцинація все ще може бути ефективною. Додаткових лабораторних обстежень чи тестів після укусу проводити не потрібно – головне, вчасно звернутися до лікаря та дотримуватися графіка щеплень», – наголосила Надія Сиротюк.

Поради ветлікарів, як безпечно допомагати тваринам з вулиці

А це кошеня стало інфоприводом для публікації: авторка статті, забравши його з вулиці, проявила необережність і через укус пройшла курс антирабічної вакцинації. Карантинний період показав, що кішка здорова — тепер вона має дім і люблячу господиню.

А це кошеня стало інфоприводом для публікації: авторка статті, забравши його з вулиці, проявила необережність і через укус пройшла курс антирабічної вакцинації. Карантинний період показав, що кішка здорова — тепер вона має дім і люблячу господиню.

Допомагати безпритульним тваринам можна і потрібно. Головне діяти обережно, щоб, рятуючи чотирилапого, не наражати під загрозу власне здоров’я. Кошенята і цуценята можуть вкусити від страху чи голоду. Але з певним відсотком вірогідності, як свідчать нещодавні випадки на Дубенщині, тварина може бути сказною.

Тому після укусу чи подряпини слід негайно промити рану та звернутися до лікаря.

«Перш ніж брати вуличну тварину до рук, оцініть її стан і поведінку. Використовуйте захисні рукавички, уникайте контакту через ослинення. Не варто самотужки братися лікувати серйозні поранення в тварини з вулиці, краще звернутися до спеціалістів», – наголошує ветеринар з Радивилівської дільничної лікарні ветеринарної медицини Петро Теслюк.

У Радивилівській дільничній лікарні ветеринарної медицини за адресою: вулиця Тиха, 82, проводять безплатні щеплення домашніх тварин (собак і котів) від сказу. Профілактичне щеплення від сказу проводять тваринам, починаючи з тримісячного віку. Ветеринарні спеціалісти практикують виїзні акції профілактичних щеплень тварин по місту, заздалегідь анонсуючи локації, день і час, щоб радивилівці приводили чотирилапих на ін’єкцію. Цьогоріч такі заходи відбувались в Радивилові двічі. А також ветеринари працюють за індивідуальними зверненнями власників домогосподарств, виїжджають за вказаними адресами до тих, хто має намір провакцинувати домашніх тварин.

Триває дуже гнучка співпраця з населенням для того, щоб стабілізувати в регіоні безпечне епізоотичне середовище.

Радимо також прочитати: 12 фактів про сказ, які ви могли не знати

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook