Біль у суглобах, який не минає роками, обмеження рухів, неможливість нормально ходити чи навіть спати без дискомфорту — знайома реальність для тисяч людей. Коли консервативне лікування вже не допомагає, лікарі можуть запропонувати радикальне рішення — ендопротезування суглоба.

Ця операція часто сприймається як «останній шанс»: вона здатна зменшити біль, повернути рухливість і значно покращити якість життя. Водночас це серйозне хірургічне втручання, яке має свої показання, обмеження і ризики. Тому питання «робити операцію чи ні» завжди потребує зваженого підходу.

Ендопротезування — це заміна зруйнованих частин суглоба штучними компонентами, які відтворюють його функцію і дозволяють людині повернутися до активного життя . Коли така операція дійсно необхідна, кому вона підходить, а в яких випадках не дасть очікуваного результату, консультує лікарка-хірургина Олена Забара.

Що таке ендопротезування суглоба  або артропластика

Ендопротезування суглоба  або артропластика — це хірургічна операція, під час якої зруйновані хворобою частини суглоба замінюються штучними, що повторюють форму нормального суглоба і  відтворюють функцію суглоба. Заміна уражених частин суглоба новими призводить до повного усунення болю в  суглобі або його значного зменшення та відновлення рухової функції кінцівки при збереженні її опороздатності.

Часто ендопротезування є єдиним методом, здатним відновити втрачену рухливість суглоба і  ліквідувати біль у ньому. Сучасні ендопротези мають тривалий термін експлуатації та здатні служити до  15–20 років, а при зношенні частин ендопротеза його можна знову замінити.

Які ендопротези бувають

У штучному суглобі поверхні, що труться, найчастіше виготовляються з:

• металевого сплаву і високоміцного полімеру, що називається поліетиленом високого тиску (пара тертя “метал – пластик”);
• кераміки (пара тертя “кераміка – кераміка”);
• металевого сплаву (пара тертя “метал – метал”).

На сьогодні найбільш поширеною парою є “метал – пластик”. Ця комбінація матеріалів забезпечує тривале функціонування суглоба, проте має недолік: знос пластику. Мікрочастини пластику, потрапляючи у тканини, що оточують суглоб, сприяють поступовому розхитуванню компонентів ендопротеза. З часом це призводить до необхідності повторної операції — заміни штучного суглоба.

Пара “кераміка  – кераміка” позбавлена цих недоліків, проте має свої: недостатню механічну міцність і  складність виготовлення. З цієї причини такі ендопротези застосовуються значно рідше.

У парі “метал  – метал” висока міцність поєднується з мінімальним зносом, що гарантує найбільший термін служби таких ендопротезів (до 20 років та більше). Однак велике значення має тип металу, з якого виготовлено протез, оскільки при зношуванні мікрочастинки металу, що потрапляють в організм, можуть справляти негативний вплив.

Два типи фіксації ендопротезів

Існує два типи фіксації ендопротезів: цементна та безцементна.

1. У першому випадку компоненти суглоба кріпляться до кісток за допомогою спеціального високоміцного полімеру, який називають кістковим цементом.
2. У  другому випадку поверхня ендопротеза ще на етапі його виготовлення вкривається спеціальним матеріалом, до якого ніби “приростають” оточуючі його кістки.

Обидва способи фіксації забезпечують надійне кріплення ендопротеза. Проте вважається, що молодшим і  фізично активнішим пацієнтам з  міцною кістковою тканиною краще підходять безцементні ендопротези, тоді як особам похилого віку, що мають остеопоротичні зміни кісткової тканини,  — цементні.

На вибір ендопротеза також впливає безліч інших чинників, тому правильно підібрати тип ендопротеза може тільки лікар.

Скільки служить ндопротез

Ендопротез, як і будь-яка механічна конструкція, має схильність до зношування. Термін його служби певною мірою залежить від навантажень, що виникають у процесі експлуатації.

Очевидно, що чим молодший пацієнт і чим активніший спосіб життя він веде, тим інтенсивніше відбуватиметься зношування штучного суглоба. І  навпаки, у  хворих похилого віку, коли фізична активність зменшується, термін служби ендопротеза збільшується.

Як правило, при дотриманні рекомендацій лікаря більше 95 % ендопротезів нормально функціонують протягом 15 років, а  в  окремих випадках  — більше 20 років.

Після цього часу вірогідність механічного руйнування ендопротеза або його розхитування в кістці істотно зростає. Зазвичай це виявляється болем у зоні суглоба.

У такій ситуації потрібна повторна операція ендопротезування (так звана ревізія), в ході якої нестабільний ендопротез замінюється новим. Отже, немолоді пацієнти можуть уникнути повторної операції ревізійного ендопротезування.

У  людей середнього і  особливо молодого віку в майбутньому практично неминуче виникне необхідність ревізійного ендопротезування, про що необхідно пам’ятати при індивідуальному підборі методу лікування.

Які протипокази до ендопротезування

До протипоказань для даного виду оперативних втручань можна віднести наступні супутні захворювання: гострий і хронічний остеомієліт; туберкульоз кісток та суглобів; важкі форми серцево-судинних захворювань; психоневрологічні захворювання.

Вік пацієнта за відсутності важких супутніх захворювань протипоказанням не є.

Ендопротезування кульшового суглоба: що варто знати

Найбільша кількість операцій з ендопротезування припадає саме на кульшовий суглоб. Під час операції зруйнований хворобою суглоб безповоротно видаляється з організму. Після цього на його місце імплантується ендопротез.

Показання до ендопротезування кульшових суглобів:

• остеоартроз кульшових суглобів (коксартроз) ІІІ, IV стадії;
• ураженням кульшових суглобів при хворобі Бєхтєрєва, ревматоїдному артриті, псоріазі;
• асептичний некроз головки стегнової кістки;
• незрощені переломи і хибні суглоби після перелому головки стегнової кістки;
• свіжі переломи вертлюгової западини і шийки стегна у пацієнтів старше 65 років;
• пухлини головки стегнової кістки, шийки стегна у пацієнтів будь-якого віку.

Радимо також прочитати: Як призупинити старіння суглобів жінкам після 40 років

Ендопротезування колінного суглоба: як відбувається операція

Ендопротезування колінного суглоба у технічному відношенні є складнішою операцією, ніж ендопротезування кульшового суглоба.

Під час операції за допомогою спеціальних інструментів зруйновані частини колінного суглоба видаляються, відновлюється вісь нижньої кінцівки.

Далі імплантується ендопротез, що повторює форму нормального колінного суглоба. Компоненти ендопротеза фіксуються до кістки за допомогою кісткового цементу.

Між ними, в порожнині протезованого суглоба, встановлюється вкладка із спеціального полімерного матеріалу. Функція цієї вкладки  — поліпшити ковзання суглобових поверхонь. Окрім цього, вона є амортизатором між поверхнями ендопротеза.

Далі виконується пластичне регулювання натягу зв’язок суглоба. Звичайно вдається зберегти власний зв’язковий апарат суглоба, з виконанням корекції натягу зв’язок.

У разі, коли власні зв’язки пацієнта пошкоджені або дегенеративно змінені, проводиться протезування зв’язок.

Показання до ендопротезування колінного суглоба

• остеоартроз колінного суглоба ІІІ, IV стадії;
• важкі ураження після внутрішньосуглобових переломів;
• стійкі порушення внаслідок асептичного некрозу виростків стегнової кістки;
• важкі ураження суглоба при ревматоїдному артриті, подагрі, псоріазі, хворобі Бєхтєрєва;
• пухлини в зоні колінного суглоба.

Радимо також прочитати: Зупинити артрит: як зменшити фактори ризику без ліків

Ризики ендопротезування

Якщо говорити про ендопротезування при дегенеративних захворюваннях суглобів, варто пам’ятати, що  сучасне лікування остеоартрозу базується на принципах етапності, безперервності та наступності і передбачає індивідуальний та комплексний підхід до хворого.

Лікування включає чотири основні групи лікувальних заходів: нефармакологічне лікування (зниження надлишкової ваги, ЛФК, модифікація способу життя, фізіопроцедури), фармакологічне лікування, інтраартикулярне лікування та хірургічне лікування.

Хірургічні втручання при дегенеративнодистрофічних захворюваннях суглобів окрім ендопротезування включають артроскопічне оперативне лікування суглобів і лаваж, корекційні остеотомії й артродезування.

Треба також розуміти ціль ендопротезування. Якщо пацієнта турбує біль в суглобі (кульшовому, колінному) на фоні ДДЗХ поперекового відділу з множинними протрузіями,грижами м/х дисків з радикулярним синдромом, або  має місце поліостеоартроз, то ендопротезування не здатне значно покращити якість життя хворого, зменшити больовий синдром. Це стосується і пацієнтів з ожирінням та метаболічним синдромом.

Ендопротезування суглоба, як і будь-яке хірургічне втручання, – це ризик. Тому перш, ніж прийняти рішення, краще зважити всі чинники, почути рекомендації декількох компетентних спеціалістів і прислухатись до свого внутрішнього голосу. Будьте здорові, дбайте про себе завчасно.

Радимо також прочитати: Як пов’язані хвороби ясен, артрит, інсульт та Альцгеймер?