Чи не щомісяця бувають дні, коли я грузну у внутрішній трясовині. Але в таких місцях бували всі. У кожного є своя трясовина, що
затягує на дно. Лише рідні й друзі можуть витягти з болота і нагадати про все хороше, що було в нашому ж итті і ще неодмінно буде.

У мене є чоловік, дочка і кілька друзів, які зазвичай витягають мене. Але все ж не завжди. У дуже важкі дні мені нелегко простягти до них руку і показати, що я тону.

Пережити такі дні мені допомагають молитви. Я повторюю найпростішу молитву, яка допомагає просто піднятися з ліжка. Інколи вистачає однієї молитви «Богородице Діво, радуйся», а інколи доводиться намолити цілу вервицю. Коли і це не допомагає, я перебираю Книгу псалмів, різноманітні підбадьорливі сентенції та книги з медитації – використовую весь арсенал засобів, доки не вдасться заспокоїтись. Якщо мені бракує сили, енергії чи волі вчепитися за Бога, я прошу, щоб Він вчепився за мене. Я не просто прошу, кажу Йому: «Боже, настав один із тих днів. Тягар лежить на Тобі, тож тримайся за мене».

У мене є «екстрений перелік» людей, які можуть мене врятувати

За роки я виробила простий план дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, коли на мене насувається ураган у вигляді поганих днів. У мене є «екстрений перелік» людей, які можуть мене врятувати. Це не якісь там всезнайки, що скажуть не перейматись і порадять двадцять способів, як відволіктись, а ті люди, які в курсі, яке мені подобається морозиво, шоколад,
музика чи фільм. Люди, які завжди підставлять плече.

У такі дні старайтеся не робити того, що може зачекати до завтра. Скасуйте всі ненагальні справи. Не ухвалюйте важливих рішень, які стосуються вашого шлюбу, кар’єри, дієти чи самооцінки, адже ви перебуваєте під впливом поганого дня. Не намагайтеся нічого аналізувати, краще взагалі ні про що серйозне не думайте. Не варто робити з  мухи слона. Це не кінець світу. Це лише тимчасова турбулентність. Літак у порядку, з пілотом теж усе гаразд. Ви сидите на правильному місці свого життя. Просто ви потрапили у смугу бурхливого повітря. Почекайте. Це мине.

Визнаю, у такі похмурі дні дуже хочеться не піти на роботу і цілий день присвятити заспокоєнню розуму. Натомість я дозволяю собі знизити планку на наступні двадцять чотири години. Дію за порадою свого друга Дона – встаю, одягаюсь і йду. Виділяю найважливіше в житті і зосереджуюся на цьому.

• “Я тебе розумію”: фрази, які не можна казати людям з депресією

Устаньте й зустріньте день на своїх двох, замість того щоб лежачи поступитися йому.

Одягніться – з голови до п’ят. Це дає надію. Напевне, саме тому навіть у найбідніших країнах жінки прикрашають себе строкатими хустками, різнобарвним намистом і блискучими мушлями.

Ідіть, бо життя – це і є рух. Цього дня йдіть як є. Ми робимо все, що в наших силах, щоб досягти успіху, але день на день не випадає. Можливо, сьогодні й кепський день, та якщо я все одно прийду, то зроблю все можливе, щоб він став кращим.

Цього цілком досить, щоб перемогти на олімпіаді життя. Ви встали – ось вам і бронзова медаль. Одяглись – отримали срібну. А якщо ще й прийшли, то, безперечно, заслуговуєте на «золото». Якщо вам до снаги зробити ці три кроки, то для вас немає нічого неможливого. У деякі найгірші дні мені вдавалося написати свої найкращі роботи і бути чудовою матір’ю та коханою.

У Дона було більше поганих днів, ніж в інших

Дон, який поділився зі мною цим девізом, – один із найщасливіших людей, яких будь-коли зустрічала, і водночас у нього чи не найважче життя серед усіх, кого я знаю.

Він вітається з усіма гучним «Агов!» і прощається міцними обіймами і словами: «Це був шматочок раю».

У Дона було більше поганих днів, ніж в інших. Коли йому було одинадцять, маму забрали до психіатричної клініки. Його батько був алкоголіком і не міг дати раду шістьом дітям. Якось у п’ятницю хлопцеві сказали, що в понеділок його на три місяці заберуть до притулку. Тоді він не знав, що більше ніколи не житиме зі своєю сім’єю. Дону було шістнадцять, коли священик із притулку повідомив, що його мама померла від аневризми мозку. Через кілька років від алкоголізму помер його брат. Він посварився з якимось чоловіком, і той переїхав його. Він місяць пролежав у комі. Дон завжди розповідає про позитивне в цій трагедії: Бог дав йому місяць, щоб попрощатися з братом.

• Як лікують депресію в Японії. Ви зрозумієте, що життя – прекрасне!

Дон став консультантом із питань алкогольної залежності. Він одружився з медсестрою, і в них народилося двоє дітей. А тоді його дружина завела роман на стороні,  і їхня сім’я розпалася. Він бачив, як руйнується його шлюб, і в душі щось зламалося. Але, незважаючи на всі негаразди, навіть тоді, коли йому не хотілося йти на роботу, відповідати на дзвінки чи слухати про чужі проблеми, Дон жив за своїм девізом – устань, одягнись і йди.

Його слова втішають мене в погані дні, які зараз бувають нечасто. Хоч як кепсько себе почуваю, я все одно встаю, одягаюсь і йду назустріч життю. І на диво, день виявляється не таким уже й поганим. Кожен день – це справді шматочок раю. Просто інколи шматочки бувають меншими.

Регіна БРЕТТ (Уривок із книжки «Бог ніколи не моргає. 50 уроків, які змінять твоє життя»), з  архіву газети “Сім’я і дім”