Діти Сім'я Стосунки

Як школа може допомогти дитині під час війни

У школі можна організувати цілу систему підтримки з боку вчителів, психологів, друзів. Це допоможе дитині відновитися після пережитого стресу та сприятиме продуктивному навчанню.

Після пережиття травмуючих подій дітям варто якомога швидше повернутися до звичного життя. І освітнє середовище – школа – може стати добрим середовищем, аби допомогти дитині у процесі адаптації.

Центр здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” опублікував поради Йон-Хокона Шульца, професора педагогічної психології Арктичного університету Норвегії (Тромсе, Норвегія), консультанта у галузі освіти з кризових питань, клінічного психолога із багаторічним досвідом роботи з дітьми, які пережили стресові ситуації під час війни. Професор Шульц досліджує те, як психотравмувальні події та стрес впливає на психічне здоров’я дітей, їхні здібності до навчання.

Як допомогти дитині відновитися після пережитого стресу

Ось 5 основних принципів у навчальному процесі, що допоможуть у відновленні після пережитого травматичного стресу та сприятимуть продуктивному навчанню (на основі дослідження Стівена Хобфолла (Stevan Е. Hobfoll, USA) та його колег “5 основних елементів негайного та середньострокового втручання при масових травмах: емпіричні докази”):

Поновіть відчуття безпеки та стабільності. Це – найперший та найважливіший принцип, аби дитина залишалась у безпеці. Якщо неприємна подія завершилась, а дитина її далі продовжує згадувати, використайте техніки для стабілізації. Дієвим є спосіб навчити дитину промовляти до себе: “Тоді було страшно/небезпечно, але у цю мить я почуваюся у безпеці”.
Допоможіть плекати спокій. Для цього покажіть дитині релаксаційні техніки, а також навчіть дитину помічних думок: “Все буде добре. Через 20, 10 хвилин я зумію заспокоїтися та повернуся у звичний стан”.
Сприяйте соціальним зв’язкам та контактам. Важливо спонукати дітей поновлювати стосунки з іншими людьми, щоб мати можливість отримати допомогу, соціальну підтримку.
Відновіть здатність вірити, що ми можемо впливати на ситуацію та змінювати її, наскільки це можливо. Навчіть дитину помічних думок: “Я роблю це наскільки можу”.
Вселяйте надію. Розповідайте дітям про досвід тих, хто був у подібних ситуаціях і зміг вистояти. Допоможіть їм вчитися із цього досвіду. Нехай діти часто чують такі історії.

Радимо також прочитати: