Як проявляється стрес у дітей різного віку

У дітей різного віку стрес проявляється по-різному. Дізнайтеся його ознаки, що правильно реагувати і допомогти.
Про особливості реакцій дітей на стресогенну подію розповіли на інформаційному каналі для надання психологічної допомоги в екстремальних стресових ситуаціях Samopomich 
До групи особливого ризику потрапляють малі діти, бо їх мозок, що швидко розвивається, дуже вразливий. Травма у ранньому дитинстві пов’язана зі зменшенням розміру кори головного мозку. Ця область відповідає за багато складних функцій, включно з пам’яттю, увагою, сприйняттям, мисленням, мовою і свідомістю.

Діти віком до 2 років

  • стають більш примхливими;
  • частіше кричать чи плачуть;
  • порушення апетиту, зниження у вазі або проблеми із травленням;
  • порушення режиму сну;
  • порушення мовної діяльності;
  • наявність проблем із пам’яттю;
  • демонструють бажання бути у тісному контакті з близьким (щоб дорослі тримали на руках, обіймали).

Діти від 3 до 6 років

  • регрес у поведінці та емоціях;
  • нічне чи денне нетримання сечі;
  • істерики та плач;
  • підвищена чутливість до звуків, яскравого світла;
  • болі в ділянці шлунково-кишкового тракту;
  • проблеми зі сном та кошмари;
  • страх розлуки зі своїми батьками;
  • зниження концентрації уваги, пам’яті;
  • імітація травматичної ситуації.

Вашим дітям, як ніколи, зараз потрібні тілесні ігри

Діти віком від 7 до 10 років

  • болі в ділянці шлунково-кишкового тракту;
  • проблеми зі сном та кошмари;
  • проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам’яттю;
  • злість, агресія, дратівливість;
  • пригніченість та страх;
  • виникнення хибних спогадів;
  • бажання постійно говорити про те, що сталося або відмова обговорення події;
  • соціальна ізоляція.

В які ігри можна бавитися з дітьми у сховищі

Підлітки

  • підвищена агресія, гнів та дратівливість (бійки з однолітками);
  • ризикована поведінка;
  • страх виходити з дому;
  • соціальна ізоляція;
  • проблеми зі сном та кошмари;
  • порушення харчових звичок;
  • проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам’яттю;
  • уникнення емоцій та почуттів;
  • скарги на фізичний дискомфорт;
  • депресивний стан;
  • суїцидальні думки;
  • самопошкодження.
Якщо поведінка вашої дитини викликає тривогу, ви можете звернутися за допомогою до професіонала.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook