Діти Сім'я

Вашим дітям, як ніколи, зараз потрібні тілесні ігри

Це не просто ігри з дітьми. Вони мають сильний психологічний, терапевтичний ефект і можуть допомогти уникнути травми.

“Тілесні ранкові ігри для дітей (вони важливі в будь-який час і для дітей, і для дорослих, але вранці вони просто необхідні), – наголошує психологиня Світлана Ройз. – Від нашої “тілесності” зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмуванням”.
Психологиня радить такі ігри:
  • Доброго ранку, носик, доброго ранку щічки, доброго ранку вушка, доброго ранку шийка, доброго ранку плечики і т.д. – торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи). Треба пройтися по всьому тілу.
  • Ліплення – розминати тіло, як тісто, чи пластилін.
  • Колобок – спочатку “засипати” борошна – пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім “налити” води – рухи, що гладять. Ліпити тісто, а потім робити колобок – дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки – колобок “випікся”.
  • Поцілунки – квадратний, трикутний, овальний – цілувати лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму.
  • Якого кольору поцілунок (є прекрасна книга “Якого кольору поцілунок”), наприклад, я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, веселковим і т.д.
  • Люлечка. Сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися.
  • Обійманці – обійми мене, сильніше, ніж я.
  • Кенгуру – дитина сідає животиком до нашого животика і міцно обіймає.
  • Призначити дитину головною з підрахунку обіймів.
  • Діду – діду, де ти там, не морозь (щічки, носик, попу, животик, ніжки..)… нам – дорослий каже слова, торкається до якоїсь своєї частини тіла. Діти – називають її і також торкаються. Потрібно пройтись по всьому тілу.
  • Килимок – простукати себе, все тіло, мов килимок.
  • Орангутанг – стукати із криком я-я-я-я себе по грудній клітині, мов мавпа.
  • Торкатися один одного “різними доторками” – як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком.
  • Сніговик – “ліпимо” із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м’язи, наче він змерз. А потім “гріємо сонечком” – “а зараз вийшло сонечко – і сніговик тане”. І дитина розслабляється.
  • Очищення. Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу зверху донизу і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає.
  • Малювати на животику, спині різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це.
  • Хатка, ти хатка – це у тебе підлога, (ніжки) стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах – голівка. Ти в хатці. (Можна покласти руку на серце).
  • Квітка чи дерево. Запитати у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою, чи деревом. Торкнутися стоп – (в тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя і міцно тримає тебе). Торкнутися боків (у тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани). Торкнутися голівки – (а це твоя крона – красива, ніжна, соковита, сильна). Ти – дерево Життя.
“Важливо пам’ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики із закритими очима – поки що ми можемо намагатися контролювати всі процеси, – каже Світлана Ройз. – Торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом. Наші доторки – не поверхневі, не лоскочуть, а трохи проминають. Дитина може якусь гру просити повторювати багато разів – ця гра для неї найбільш терапевтична”.
Дата публікації: 02.03.2022 img Поділитися