Сам Господь Ісус Христос казав: «Якщо не навернетесь, і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне» (Матв.18: 3). Кожен християнин повинен бути подібний до дитини в своїй вірі, чистоті серця і щирої любові. На дорослих лежить велика відповідальність – правильне виховання своїх дітей.

1. «Треба навчити людину догоджати Богу, своїм життям Бога радувати, точно так же, як дитина намагається батьків своїх радувати». (Преподобний Силуан Афонський).

2. «Коли ваші діти ще маленькі, ви повинні допомогти їм зрозуміти, що таке добро. А це і є глибокий сенс життя». (Преподобний Паїсій Святогорець).

3. «Ось, дивись, щасливе сімейне подружжя виховує дітей: як в клопотах і суєті постаріють батьки, так само в працях і скорботах підуть в минуле їхні діти. Але якщо все це освячено присутністю Божою, то як батьки, так і діти знайдуть відраду і утіху в Господі і по смерті сподобляться Життя Вічного». (Преподобний Никодим Святогорець).

4. «Станьте святими, і у вас виростуть добрі діти. Існує тільки один спосіб уникнути труднощів при вихованні дітей – святість». (Афонський старець Порфирій Кавсокаливит).

5. «Коли мати скромна і розумна, маючи всяку чесноту, вона неодмінно і чоловіка зможе привести в свою любов. А коли його придбає, він буде з великою готовністю допомагати їй виховувати дітей, і від Бога отримає допомогу. Якщо чоловік допомагає в цій благій справі виховання дитячих душ, все в домі піде благополучно і нічого неприємного не станеться, тому що господарі його благочестиві». (Старець Йосип Ісіхаст).

6. «Коли немає батьків, які були б гідним прикладом для дітей, як наслідок сьогодні ми не можемо знайти людей, які опинилися б корисними для Церкви, для світу, для держави … Це помилка, яка вкоренилася в суспільстві. Говоримо, що ми вже дорослі і можемо все подивитися, спробувати. Але для дітей це абсолютно не підходить. Те, що не підходить для дітей, не підходить і для дорослих. Мені шкода батьків, які нашими сьогоднішніми засобами намагаються виростити дітей. Прототипом повинні бути ми. Діти повинні бути копією нас, калькою. А діти, як то кажуть в Святому Письмі, «се син його матері». (Архімандрит Григорій, ігумен афонського монастиря Дохіар).

7. «Мета християнського виховання – привести дитину до Христа, зробити з неї християнина, щоб коли вона прийде в розум, то сама себе сповідувала би як християнина, розуміючи, що таке життя – правильне, повноцінне. В основі життя повинен бути дух; дух живить душу, а душа перетворює плоть». (Преподобний Силуан Афонський).

8. «Виховання дитини починається з моменту її зачаття». (Афонський старець Порфирій Кавсокаливит).

9. «Більшість людей, що живуть в миру, вважаючи, що дитина народжується здоровою, нормальним істотою. З точки ж зору православ’я, людина народжується з пошкодженою природою, з печаткою первородного гріха. І перш ніж його виховувати, розвивати, необхідно спочатку зцілити і виправити. Якщо це не відбувається, то ми розвиваємо спотворену людську природу. Правильне розуміння людини виходить з того, що у нього повинна бути виправлена ​​людська природа, а це відбувається в таїнстві Хрещення, в таїнстві Благодатного відвідування, коли саме духовне начало знаходить першість в життя. Головне, ми повинні пам’ятати, що все хороше в людині – від Бога, тому виховати – привести дитину до Бога – і є основний обов’язок батьків». (Преподобний Силуан Афонський).

10. «Наш особистий приклад – головне, що може допомогти у вихованні наших дітей. Ми повинні бути прикладами і зразками, на які спиратимуться наші діти». (Архімандрит Григорій, ігумен афонського монастиря Дохіар).

11. «Часто ми плутаємо, вважаючи, що виховувати – це впливати. А виховувати – це живити і душу, і тіло, і дух. Дух живить душу, душа перетворює плоть. Коли ми забуваємо про дух, дбаємо тільки про плоть і душі, тоді виховання зводиться до зростання і розвитку, особливо коли справа стосується дитини: ми вважаємо, що він повинен вирости здоровим і розвиненим. А він повинен ще бути духовним». (Преподобний Силуан Афонський).

12. «Здається, що стати хорошим дуже важко, але в дійсності це легко, якщо з дитинства належить добрий початок. І тоді, коли ти дорослішаєш, тобі не важко, тому що добро вже всередині тебе, ти їм живеш. Воно – твоє надбання, яке ти збережеш, якщо будеш уважний, на все своє життя». (Афонський старець Порфирій Кавсокаливит).

13. «Коли Ви страждаєте від безчинств дитини і тисніть на нього, результатів не буде, бо дитина схвильований плоттю і нападами лукавого, якому платить дань. Може бути, все пройде. Не засмучуйтеся, все налагодиться пізніше». (Преподобний Паїсій Святогорець).

14. «Коли відбуваються постійні конфлікти, сварки – діти підуть звідти, вони будуть шукати собі гніздо десь в іншому місці. Людина від самого маленького до найстарішого завжди шукає теплі обійми. Не повинно бути ні шуму, ні протиріч, ні сварок – все це стрясає сім’ю від самого її заснування. Дитина змушена бігати туди і сюди, щоб знайти де-небудь тепло. Після цього вже приходить до Церкви, в державу, щоб навчитися потрібного, але найпершими повинні дати їй необхідне його мати і батько». (Архімандрит Григорій, ігумен афонського монастиря Дохіар).

15. «Не говори багато дітям про Бога, краще говори багато Богу про дітей, тобто проси». (Старець Єфрем Ватопедський).