Для мене існує два види рогаликів: дріжджові (такі робить моя одна бабуся) та “слойоні” (такі робить моя друга бабуся). Точніше, вони з тіста на дріжджах, проте з добре вираженими шарами, схожими на ті, що характерні слойоного (листкового) тіста. Тому і називаються “слойоні”.

Такі безе на паличці ідеально підходять для прикрашання торта або як доповнення солодкого столу на дитяче свято.

Відбивні готують, мабуть, усі. Але не в кожного вони вдаються смачно. А ці – ніжні і соковиті, із вершковим ароматом! Продукти потрібні ті ж самі, а відбивні виходять зовсім інші, набагато смачніші!

Куди там ковбасі до домашнього м’ясного хлібця! Колись такі “зайці” пекли на свята і весілля. Дякуючи мамі, і я навчилася. Гарно ріжеться, не кришиться, підходить для м’ясної нарізки і на бутерброди.

У багатьох господинь листкове тісто не вдається, бо вони не мають хорошого рецепту, зрештою купують тісто в магазині. А я завжди роблю сама, виходить, як магазинне, тільки домашнє. І готувати його досить просто!

Ці чебуреки дуже смачні та ароматні. Якщо готувати їх із цільнозернового борошна, то смак чебуреків нагадує смак житнього хліба.

Печиво на варених жовтках виходить смачне і крихке. Його пекли наші бабусі ще в ті часи, коли про розпушувачі ніхто навіть не чув. Можна зробити у “шубці” з горіхів, кокосу або вафель.