У Біблії вино згадується дуже часто. Чому і яким є справжнє біблійне вино, розповів священник Євген Заплетнюк.

Вино у Біблії – це особливий напій, який вироблявся переважно із винограду, рідше – з інших ягід, наприклад інжиру чи фініків. Разом із пшеницею та оливою складав основу повсякденної їжі людей Святої Землі (Повт.8:8,11,14). У Біблії неодноразово згадується, як один із кращих природних дарів Бога людям (Бут. 14:18; Повт.7:13, 33:28; Пс. 103:15; Іс.55:1).

Певні різновиди вина вживалися не лише на святкуваннях та трапезах (Бут.14:18, Ін.2:3 ітд), але й були звичним продуктом харчування. Ось чому в Писанні вино часто згадується разом із хлібом (1Цар. 16:20, 25:18; Неєм. 5:15)

Духовний символізм вина

У Святому Писанні вино одночасно є символом і радості, і смутку.

• У пророка Ісаї (55:1) особливим знаком благословення Божого євреям, які повернулися з Вавилону є те, що вони могли «купити» молоко та вино без грошей.
• У літературі Премудрості відзначається важливість вина (Сир 31. 32), а його помірне вживання порівнюється з настановою мудреця (Притч 9. 2, 5; Сир. 40:20).
• Думки людини схожі до «вина невідкритого», що бродить і шукає виходу (Іов 32. 19), у той час, коли тихе життя Моава, далеко від решти світу, порівнюється з довго витриманим якісним вином (Єр. 48:11).
• Цікаво, що в Пс.77:65-66 Бог, який карає відступників, уподібнюється «велетневі, переможеному вином».
• У Пісні Пісень любов нареченого і нареченої показана солодшою за вино (Пісня 4:10; 5:1; 7:10).
• Майбутні райські часи буде настільки рясним, що народ зможе мити свої одяги в вині. (Бут. 49:11), Яхве влаштує для всіх народів бенкет з найкращим вином (Іс 25:6).
• Кубок вина в руці Яхве символізує Його гнів і суд над Ізраїлем та іншими народами. Грішники повинні випити цю чашу без залишку (Пс 74. 9; Єр 25:15). Випити чашу Божу – значить накликати нещастя, покарання (Єр 49:12; Плач .4:21; Єз. 23:31). Коли Бог дає пити вино своєму народу, він випробовує його стійкість (Пс 59. 5) або карає чи упокорює його (Єр 13:13-14).

Вино у Святому Писанні

При вивченні історії вина в Біблії особливу проблему створює той факт, що слово «вино» у Писанні передається щонайменше десятьма єврейськими та п’яти грецькими словами. Відтак, для того, щоб зрозуміти тип і статус напою, зазвичай, необхідно використовувати лінгвістичний, текстологічний, семантичний чи контекстуальний аналіз самого тексту.

Наприклад:

• Oinos – ойнос – слово, яким найчастіше описують вино в Новому Завіті.
• Gleukos – молоде вино, яке ще не збродило, солодке, з вмістом алкоголю.
• Sikera – міцне вино, або напій не з виноградного плоду.
• Оxos – оцет – кисле вино, найдешевший міцний напій бідноти та римських воїнів, який часто розводили з водою.
• Мethusma – міцне вино, яке п’янить людину.

Виробництвом вина займалися ще доізраїльські жителі Ханаану. В єгипетських «Мандрівках СИнухе» (XX ст.. до Р.Х.)герой потрапляючи до Палестини зауважує, що «вина там більше, ніж води».

Як вироблялося вино

Основним часом збору винограду в Палестині був вересень і жовтень. Плоди тиснули з допомогою пресу чи ніг. Отриманий сік вливали в шкіряні міхи чи просмолені глиняні глеки, а згодом переливали в інші ємності. Залишки на дні старих посудин використовувався як дріжджі – елемент бродіння.

Посудини з вином зберігалися поруч із будинками. У царських підвалах, а також, у фортецях і храмі були спеціальні камери для зберігання вина.

Назви вин, зазвичай, були пов’язані з місцевостями, де ріс виноград. Наприклад, Хелбонське (Єзек.27:18), Ливанське (Ос.14:7-8).

Існувала класифікація вина за віком: старе, минулорічне, молоде чи нове. Для того, щоб зробити вино міцнішим чи надати йому особливого смаку, вино змішували з перцем, фіміамом або полином. Вино змішане з миром вживалося як наркотик.

Оцет – вино зроблене з шкірки винограду, розведе водою, використовувався для втамування спраги. Якісне вино розводити водою вважалося псуванням. Звичай прийшов до Палестини десь із елліністичного періоду (2 Мак.15:39).

Спробуйте приготувати:

• Домашнє виноградне вино. Готую за класичним закарпатським рецептом
• Смачне домашнє вино з дрібного винограду. Перевірений рецепт

Вино в житті віруючих

Описуючи історію Ноя та його падіння, пов’язане з вживанням вина, Біблія нагадує, що вино має не лише добрі, але й небезпечні властивості (Бут.9:20). Вино за своїми властивостями не лише було ознакою доброботу людини, але й певним благом, бо робило життя людини приємним, якщо його вживати помірковано.

Старозавітна наука щодо вина висловлена в книзі Сираха (31:29-35): «Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино. Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом. Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно. Що за життя без вина? Воно створене на радість людям. Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно; прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці. Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани».

У пастирських посланнях дуже часто наголошується на поміркованому ставленні до вина. Сам Ісус Христос пив вино, не боячись людського осудження (Мф.11:19). Пророки Божі різко та неодноразово викривають багатіїв, які люблять пиячити, при цьому, забуваючи Бога та людей (Ам.2:8, Ос.7:5, Іс.5:11).

Вони нагадують, що алкоголізм неминуче матиме свої негативні наслідки для людини. Пияк приречений на бідність (Притч.21:17), злість (Сир.31:36), розпусту (Сир.19:3), несправедливість на словах (Притч.23:30-35).

Апостол Павло підкреслює, що пияцтво веде до блуду: «I не впивайтеся вином, вiд якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом» (Еф.5:18).

Вино в релігійному культі

Вино використовується в жертвопринесенні з найдревніших часів. Уже в древньому святилищі вино приносилося в дар (1 Цар.1:24), Вино також входить до переліку «зачатків», які належать священикам (Повт.18:4, Вих.29:40, Чис.15:5,10). Зрештою, вино стає частиною новозавітного жертвоприношення, яке відміняє попередні кроваві обряди.

Із іншого боку, від священиків вимагається в певний час утримуватися від вживання вина, оскільки їхнє служіння вимагає повної самовіддачі, самовладання, зокрема для того, щоб навчати та судити (Єзек.44:21, Лев.10:9).

Чин назорейства – особливого посвячення Богу вимагав повного утримування від вживання вина. Так ще до свого народження в назореї було посвячено Самсона (Суд.13:4), Самуїла (1 Цар.11:1), а також, Іоана Хрестителя (Лк.1:15, 7:33).

Утримання християн від вживання вина часто зумовлено бажанням довершеного, аскетичного життя (1 тим.5:23). У давні часи уникання вина було одним із способів охоронити віруючу в Правдивого Бога душу від ймовірних компромісів із язичництвом (Дан.1:18, Юдит 10:5).

Вино в богослужбовому вжитку Православної Церкви

Сьогодні, за древньою традицією, в Православній Церкві під час Причастя використовується виноградне вино. У вказівках «Служебника» під заголовком «Як належить чинити відправу священикові та дияконові в святій церкві, як готуватися до священнодійства, а особливо до Божественної Літургії, які бувають нещасливі та нагальні випадки і що в тих випадках чинити» у розділі «Про речовину Крови Христової» зокрема сказано таке:

«Речовина Крови Христової є вино від плоду лозового, тобто з грона виноградної лози виточене. Це вино повинне мати властивий смак і запах, бути приємним до пиття і чистим, не змішаним з будь-яким іншим питвом, а тільки з грон виноградних. На Проскомидії належить улити до вина трохи води, а по освяченні Таїн — води теплої, як то велить чин.

Вином не є і бути не можуть усі без винятку соки, витиснені з різних овочів та ягід, як-от, наприклад: яблучний, грушевий, вишневий, терновий, малиновий та інші, подібні їм. Коли ж хто насмілиться, крім самого вина виноградного, інших вин вживати або ж послуговуватись виноградним вином уже скислим, що перетворилося на оцет, або ж таким, що має якісь домішки, то ніяк Таїнства не звершить, а лише тяжко згрішить. Такий ієрей підлягатиме позбавленню священства» (Розд. VII, п.50).

Вино використовується не лише в Євхаристії, але й благословляється на літії, вживається під час Таїнства Шлюбу, освячення храму (Престолу).

Чому православні причащаються “Кагором”?

Вживати червоне вино типу «Кагор» – це практика окремих помісних церков. На Православному Сході при звершенні Євхаристії використовуються навіть ті сорта вин, які можна назвати «білими».  Прикметно, що саме з цієї причини деякі паломники на Святу Землю стверджували, що «в греків у причасті Крові Христової немає».

До XVІІ на Русі свого вина не було. Т.зв. церковні вина завозилися до нас спочатку з Царгороду, а потім Італії, Франції чи Іспанії. Стоглавий собор 1551 року наказував використовувати «фряжське» – італійське вино. Для зручності транспортування обиралося саме міцне, кріплене вино.

До кінця ХІХ ст. склалося переконання, що церковне вино – це солодке, помірно місце, інтенсивно червоне (бордове) вино. Його вживали на весіллях, іменинах, поминках, а також, під час хвороб, окрільке існувало переконання в його цілющих властивостях. При чому, існував неймовірної кількості фальсифікат вина, зокрема – «церковного» Кагору.

За час більшовицького лихоліття та гонінь на Церкву, перед віруючими поставало питання дефіциту необхідних «матерій» для звершення Таїнств. Через це піднімалося питання про можливість заміни пшеничного хліба житнім, а виноградного вина – вином плодовим, більш доступним.

На той час Вище Управління РПЦ підготувало циркулярне розпорядження про те, що з особливої потреби Євхаристія може звершуватися «на деяких ягідних соках за відсутністю виноградного вина». Очевидно, що рішення це спиралося на приклад свщмч. Патріарха Єрмогена, який дозволив в Смутні часи звершення Таїнства Причастя на вишневому соці.

Біблійне вино як маркетинговий хід

Сьогодні в окремих регіонах України, зокрема на Закарпатті, роблять вино, яке називають «біблійним». Також, якесь «Біблійне вино» привозять паломники зі Святої Землі. Однак, беручи до уваги, що «біблійним вином» цілком справедливо можна називати цілий спектр виноградних (і не виноградних), алкогольних (і слабоалкогольних) напоїв різної якості та міцності, стверджувати, що існує якийсь один автентичний рецепт, який зафіксовано в Святому Писанні, було б неправдою.

Технологій приготування вин було безліч, а якість вина залежала від області виготовлення, сорту винограду, рецепту чи наявних засобів для виробництва. Будь-які претензії на «біблійність» у цьому випадку є лукавством та маркетинговим ходом. “Біблійне вино” має своїм джерелом тих самих людей, які придумали “Єрусалимський хліб” та червону нитку на зап’ясті.

Так коротко можна окреслити значення та роль вина в церковній історії. Тим не менше, згадана тема є надзвичайно багатогранною та вимагає подальших розмов.

Автор – священник Євген Заплетнюк