Життєві історії Сім'я

Правила виховання дітей: 8 “золотих” принципів мами Ілона Маска

Мей стала не тільки відомою моделлю і дієтологом, а й виховала трьох успішних дітей. Як їй це вдалося, розказано в новинці видавництва «Бомбора», книзі «Жінка, у якої є план». Ось найяскравіші уривки про сім’ю, кохання і виховання.

Попри свій вік, Мей Маск, яка понад 50 років була моделлю, продовжує виходити на подіум. Окрім того, вона успішний дієтолог. Ця 72-річна жінка, у житті якої було багато труднощів, сама досягла успіху в житті і її діти теж навчилися пробивати стіни і досягати бажаного. Нещодавно вона випустила біографічну книгу A Woman Makes a Plan (“Жінка, у якої є план”).

Звичайно ж, найвідоміший із дітей Мей Маск – її старший син Ілон, який сьогодні, можливо, є найвідомішою людиною у світі. Мільярдер є засновником компаній SpaceXTesla, PayPalNeuralink і The Boring CompanyОднак його молодші брат і сестра теж доволі успішні. Кімбал, який на 1 рік молодший від Ілона, допомагав старшому брату створити їхню першу компанію Zip2. Зараз він є власником мережі ресторанів The Kitchen. А їхня молодша сестра Тоска – голлівудський режисер і продюсер.

Мей Маск зі старшим сином – Ілоном Маском
Ілон, Туга і Кімбал у себе вдома в ПАР, до розлучення батьків

1. Мої діти – краще, що я зробила, але шлюб був помилкою. Коли після розлучення я оселилася в Дурбані (місто в ПАР. – Прим. Ред.) – самотня матір з трьома маленькими дітьми, – на мої плечі лягла турбота про всіх нас. У маленькому місті для розведеної матері з малолітніми дітьми розваг не було, але я і так була повністю занурена у своє навчання.

Ми з дітьми жили в гуртожитку для лікарів. Дитяча була в спальні, а я ночувала в вітальні, яка була також і кухнею.

Але мене не бентежили незручності, тому що зміна місця проживання принесла мені нові радості. Дуже важливо було опинитися там, де ніщо не нагадувало про пережиті страждання. Так, ми тулилися в крихітній квартирі – і не раз. Так, ми з дітьми часто харчувалися бутербродами з арахісовим маслом. Так, ми постійно їли квасолевий суп. Ну і що з того? Ми любили один одного. Нам було весело разом. Це найголовніше.

Мей з дітьми: Ілон (на задньому плані), Кімбал і Тугою в Південній Африці. Фото: 1843magazine

2. Коли я розлучалася, мати сказала мені: «Сім’я – це головне». Вона мала на увазі, що діти завжди повинні бути на першому місці. Я терпіла шлюб заради дітей. І заради них же я потім розлучилася. «Сім’я — це головне» — це девіз моєї сім’ї. Ми намагаємося регулярно зустрічатися. Зібрати разом натовп з сорока дуже зайнятих людей, що живуть в різних містах, не завжди легко, але для нас це принципово важливо. Якось раз вся наша величезна родина вирушила у Коста-Рику. На другий рік ми поїхали в Коста-Брава, в Іспанію. Ми відшукали містечко, де можна було забронювати невеликий готель цілком і розмістити там всю сім’ю. Нам так добре разом зокрема тому, що кожен може робити що хоче. Поки одні займаються спортом, інші читають. Хтось плаває або гуляє. Хтось спить, хтось їсть. У таких поїздках ти знаходишся в оточенні людей, які тебе люблять, але при цьому ти вільний робити те, що тобі подобається. Ніякого примусу. Коли в плані є групові розваги, в них можна брати участь, а можна й ні. Якщо хочеш зависнути з телефоном — будь ласка. Хочеш посидіти за ноутбуком — та скільки завгодно.

3. Я виховувала у своїх дітях ті ж якості, якими батьки намагалися наділити нас з братами та сестрами: самостійність, доброту, чесність, розсудливість і ввічливість, працьовитість і чуйність. Я не ставилася до них як до малюків і не дістаю їх. Я ніколи не вказувала їм, чому вони повинні вчитися. Вони просто повідомляли мене, які предмети вибрали (або не обрали). Я не перевіряла їх домашню роботу – вони самі за неї відповідали. На їх кар’єри це не вплинуло. Я думаю, що і ми з сестрами та братами, і мої діти тільки виграли від того, що з раннього віку привчилися до відповідальності. Подорослішавши, вони й далі самостійно вирішували, що робити зі своїм майбутнім. Тоска знайшла собі старшу школу. Діти самі відправили документи до обраних ними університети та самі подали заяви на стипендії та студентські кредити. Я навіть не бачила ці папірці.

Мей з дорослими синами: Ілоном та Кімбалом Фото: Twitter-аккаунт Мэй Маск

4. Дітей не варто оберігати від реалій відповідальності. Мої діти бачили, скільки мені доводиться працювати, щоб забезпечити нам дах над головою, їжу та одяг з секонд-хендів, і це пішло їм на користь. Вони хочуть, щоб і ви знали, що моє життя не завжди було схоже на казку. Якщо діти не привчені до розкоші, вони вміють виживати. Ви не зобов’язані їх балувати. Коли переконаєтеся, що з вашими дітьми все в порядку, дозвольте їм самостійно про себе піклуватися.

5. Робота повністю мене займала, так що у дітей було більш ніж достатньо часу на всякі витівки — підозрюю, я до цих пір не в курсі, що вони витворяли. (Краще думати, що я була строга з винуватими, але вони кажуть, що заговорити мене було нескладно.) Діти нагадали, що, коли я зустрічалася з курцем — який їм не подобався, тому що ми були категорично проти куріння, — вони засовували маленькі петарди в його сигарети. Він підпалив одну таку, і трапився ВИБУХ! Вони вмирали зі сміху. Мені теж було смішно. А ось він не сміявся. Але покарання так і не відбулось.

6. До дванадцяти років мої діти визначилися зі своїми захопленнями, які пізніше стали справою життя для кожного з них. Я душі не чую у своїх дітях і дуже пишаюся всім, чого вони домоглися. Мій старший, Ілон, розробляє електромобілі заради турботи про навколишнє середовище і запускає ракети в космос. Мій середній, Кімбал, відкриває ресторани з концепцією «з ферми на стіл» і по всій країні вчить дітей з малозабезпечених шкіл розбивати сади та городи. У моєї молодшої, Тоски, власна кінокомпанія, і вона продюсує і знімає фільми за любовними романами-бестселерами. У всіх у них різні інтереси. Ми з братами та сестрами були такими ж: кожен з нас пішов своїм шляхом. Батьки із задоволенням підтримували наші різноманітні захоплення. Те ж трапилося і з моїми дітьми: вони проявили свої інтереси ще в ранньому віці й досі захоплено займаються все тим же. Багато хто запитує, як я виховала таких успішних дітей. Моя відповідь — просто дозволяла їм займатися улюбленою справою.

Я вчила приносити користь не тільки собі": мама Ілона Маска ...

7. Я з раннього віку вчила дітей вголос просити те, чого їм хочеться. Коли Тосці було одинадцять, я взяла її з собою на концерт американської співачки Лори Бреніган. Тоска була її фанатом. У мене був знайомий фотограф в клубі, де проходив концерт. Він дав нам квитки на концерт, тому що самі ми не могли їх собі дозволити. А ще він подарував Тосці фотографію з Лорою, що співає на сцені. На наступний день ми були в ресторані, і поруч, за неймовірним збігом обставин, обідала сама Лора Бреніган. Тоска мріяла мати її автограф, але страшно соромилася. Вона повторювала: «Я не можу просто піти і попросити у неї автограф».

– Ну, якщо ти не підійдеш, то точно його не отримаєш. Але якщо попросиш, то є шанс, що вона погодиться. Тобі дадуть відповідь або «ні», або, що цілком можливо, «так».

Тоска подумала і сказала: «Гаразд». Вона підійшла до співачки та попросила автограф. Спочатку Лора сказала: «Почекай! Звідки у тебе це фото?». Вона його ще не бачила. Тоска розповіла, що це фотографія з клубу. І Лора її підписала. Тоска сяяла. Це був величезний успіх. Вона ніколи не забувала про цей випадок.

8. Я дозволяла дітям робити все самостійно і йти своїм шляхом. Намагалася навчити дітей в першу чергу незалежності. І я не контролювала дітей, не перевіряла їх домашню роботу, не стежила, щоб вони з ранку взяли з собою спортивний одяг. Я повністю виховувала сина до десятирічного віку, потім Ілон переїхав до батька. Моя колишня свекруха змусила Ілона відчувати себе винуватим за те, що я виховую трьох дітей, а його батько – нікого. Він міг забезпечити Ілона, зануреного тоді в програмування, комп’ютером, я ж не могла собі це дозволити. Я переживала, що їм було б краще в моєму щасливому будинку, але вони відповідали, що батька майже не буває вдома, так що все було в порядку. Потрібно просто дозволити дітям йти їхньою власною дорогою і підтримувати в тому, що вони вирішили займатися. Наприклад, мій перукар, з яким у мене приятельські стосунки, розповів, що його батьки проти того, щоб він став перукарем. Зараз він топовий стиліст, всі щасливі, але він пройшов через важкий період. Якщо ваша дитина хоче робити зачіски або макіяж, займатися дизайном, підбадьорте його замість того, щоб говорити: “Ні, ти будеш лікарем!”. Я завжди намагалася бути на стороні дітей.

 

Дата публікації: 02.07.2020 img Поділитися