Щорічно другого тижня березня відзначається Всессвітній тиждень глаукоми. За даними ВООЗ, близько 285 мільйонів людей у всьому світі страждають від порушень зору, з них 39 мільйонів вражені сліпотою. Утім встановлено, що у 80% випадків можна було б уникнути сліпоти. Чому виникає глаукома і як не допустити найгіршого, консультує лікар-офтальмолог Руслана НАЗАРЧУК.
ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ СЛІПОТА
В Україні серед первинних інвалідів найвищі показники сліпоти та слабкозорості мають інваліди на глаукому (І група – 36,7%, ІІ група – 14,8% ). За результатами досліджень, вірогідність сліпоти на одне око через 29 років після виникнення глаукоми складає 27%, а на обидва ока – 9%.
Факторами, які спричиняють збільшення числа інвалідів, сліпих від глаукоми, є:
• пізня стадія захворювання на момент йог виявлення, коли функції зору незворотно знижені;
• малоефективне лікування, причиною якого можуть бути недоступні високовартісні медичні препарати;
• недоліки в обстеженні хворих(на жаль, протягом останніх років спостерігається фактичне згортання долікарського профілактичного вимірювання очного тиску);
• недостатність інформованості населення щодо тяжкості захворювання.
Сліпота внаслідок глаукоми невиліковна. Проте своєчасна діагностика та адекватне своєчасне лікування з регулярним контролем допомагають зберегти зорові функції. Очі схильні до багатьох захворювань, і одним з найсерйозніших є глаукома, яка не має вікового обмеження. І все ж частіше захворювання розвивається після сорока років, з кожним наступним роком життя ймовірність виникнення недуги збільшується.
Для виникнення глаукоми потрібна наявність низки факторів, які в підсумку викликають хворобу. Для підтримання нормального внутрішньоочного тиску (18-26 ммрт. ст.) є баланс між відтоком і припливом водянистої вологи. Якщо ця рівновага порушується, в порожнині ока скупчується надмірна кількість внутрішньоочної рідини. І це спричиняє підвищення внутрішньоочного тиску. У результаті виникає гіпоксія та ішемія тканин ока, атрофія зорового нерва. Розвиток вродженої глаукоми зазвичай пов’язаний з аномаліями очей у плода, травмами, пухлинами очей тощо.
Глаукома очей – підступна хвороба, яка може довгий час розвиватися непомітно і виявитися раптовим нападом з уже незворотними змінами. Класифікація глаукоми поділяється на відкритокутову і закритокутову, розрізняються вони за механізмом виникнення. Виділяється так само вторинна глаукома. Закритокутова глаукома розвивається в результаті закриття одного з кутів передньої камери ока райдужкою, що, своєю чергою, ускладнює відтік рідини до дренажної системи. Саме цей вид глаукоми може призвести до виникнення гострого нападу, але трапляється він рідше, ніж відкритокутова глаукома. Поступовий розвиток характерний для відкритокутової глаукоми – хвороба може розвиватися протягом кількох років. Буває глаукома і з нормальним очним тиском, у її виникненні винний порушений кровообіг очей.
Вроджена глаукома в дітей має свою природу виникнення, найчастіше це спадковість, перенесена матір’ю під час вагітності краснуха, вітрянка або аномалії розвитку внутрішніх органів, що виникають при недоношеності. Без своєчасного лікування дитина може втратити зір.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ГЛАУКОМУ
Первинні симптоми глаукоми залежать від її виду. Для гострого нападу характерний різкий біль в очному яблуці, зниження або повна відсутність зору, гіперемія склери, зіниця розширюється і набуває зеленуватого або блакитного відтінку. Напад глаукоми може супроводжуватися головним болем, нудотою, блювотою, можуть бути болі в серці, під лопаткою. Запобігти розвитку необоротних змін допоможе негайний візит до лікаря, зробити це потрібно упродовж доби.
Відкритокутова глаукома розвивається поступово і не характеризується відчутними для пацієнта симптомами, саме в цьому й полягає її небезпека. Першою ознакою хвороби може стати серпанок перед очима, який з’являється вранці. Іншим симптомом хвороби стає з’ява райдужних плям, які хворий бачить навколо лампочки, ліхтаря чи іншого джерела світла. Насторожити має і звуження видимості з боків, здорова людина кінчик свого носа бачить, при зміні в оці цього вже не спостерігається. Поступове звуження поля зору дозволяє людині звикнути до такого бачення світу, вона вважає це нормальним і може довгий час не звертатися до лікаря. Прогресування хвороби може призвести до зниження зору аж до сприйняття тільки світла. Повна втрата зору називається абсолютною глаукомою, провідним симптомом у цьому випадку може стати больовий синдром.
Провідне значення в діагностиці глаукоми відіграє визначення внутрішньоочного тиску, детальне вивчення очного дна й диска зорового нерва, дослідження поля зору, обстеження кута передньої камери ока. Невід’ємною частиною обстеження при глаукомі є периметрія – визначення меж поля зору за допомогою різних методик. Периметрія дозволяє виявити навіть початкові зміни полів зору, які не помічає пацієнт. За потреби лікар досліджує дренажну систему ока (гоніоскопія), проводить офтальмоскопію (процедура огляду очного дна).
ПРОТЕСТУЙТЕ СЕБЕ
Глаукома прогресує поступово та непомітно. Відчутні ознаки виявляються на тому етапі розвитку захворювання, коли зір відновити вже складно. Тому, якщо ви виявите хоча б деякі з наведених нижче симптомів, рекомендуємо звернутися до лікаря.
• Поступове звуження полів зору, спочатку втрата периферичного, а потім погіршення і центрального зору.
• Тимчасове виникнення пелени перед оком, з’ява кольорових кілець навколо джерела світла.
• Напади різкого головного болю, після яких відбувається затуманення зору. (Біль може виникнути як у самому оці, так і в надбрівній дузі або скроні).
ЯК ТРЕБА ЛІКУВАТИ ГЛАУКОМУ
Є три основні підходи до лікування глаукоми: консервативний (медикаментозний), хірургічний і лазерний. Вибір лікувальної тактики визначається типом глаукоми. Завдання медикаментозного лікування – зниження внутрішньоочного тиску, поліпшення кровопостачання зорового нерва, нормалізація метаболізму в тканинах ока.
Однак варто відмітити, що пацієнти не завжди дотримуються суворого режиму закапування очних крапель. А причини порушення лікування банальні: «Я вже викапав пляшечку ліків і не допомогло» (а закапувати краплі потрібно постійно!!!); «Краплі дорогі» (але є альтернатива – інші краплі або хірургічне втручання); «Сусід закапував і йому не допомогло». Ще раз наголошуємо, що глаукома – хвороба невиліковна і важливо «піймати» її на ранніх стадіях та зберегти той зір, при якому було виявлено недугу.
Лазерний метод лікування ефективний лише при такому виді глаукоми, як закритокутова. В усіх інших випадках лазерна хірургія застосовується як допоміжна.
Найефективнішим методом є хірургічне втручання, і право вибору методу оперативного втручання залишається за хірургом-офтальмологом (до кожного пацієнта – індивідуальний підхід).Варто відмітити, що на сьогодні часто проводять комбіновані операції з приводу глаукоми та катаракти.
Треба зрозуміти, що повністю вилікуватися від глаукоми неможливо. Проте це захворювання можна тримати під контролем. На ранній стадії захворювання, коли ще не відбулися незворотні зміни, можна досягнути задовільних функціональних результатів у лікуванні глаукоми. Безконтрольний перебіг захворювання призводить до незворотної втрати зору.
Профілактика глаукоми полягає в регулярних оглядах окулістом осіб груп ризику – з обтяженим соматичним і офтальмологічним фоном, спадковістю, старших за 40 років. Пацієнти, що страждають на глаукому, мають перебувати на диспансерному обліку, довічно отримувати рекомендоване лікування.
