Часто похід до стоматолога для дитини і її батьків стає майже нереальним завданням. Малюк плаче, не хоче відкривати ротик, не дозволяє ні подивитись ні полікувати зуб. І ніякі вмовляння не допомагають. Як підготувати дитину, радить психолог.
Діти, котрі ще ні разу не були у стоматолога і не знають, хто це такий, його не бояться.
Страх з’являється потім, після невдалого візиту, або якщо батьки самі вселили в дитину цей страх. Як же зробити, щоб після першого візиту до стоматолога малюк вийшов задоволений?
1.Не лякайте дитину стоматологом!
Так само, як і будь-яким іншим лікарем, якщо звичайно не хочете, щоб малюк боявся лікарів і не підпускав їх до себе. Лякаючи малюка візитом до стоматолога, лікаря, уколами і т.п. ми самі собі створюємо проблеми на майбутнє. Після таких наших залякувань, дитина не захоче відвідувати лікарів, буде плакати і влаштовувати істерики перед візитом, а ми будемо нервуватися і зриватися на дитині.
2.Дитина, яка ще не була у стоматолога, його не боїться.
Якщо мама боїться стоматолога, або якщо вона починає переживати за малюка, за його поведінку, то ці переживання передаються дитині. Тому не перетворюйте похід до стоматолога у щось надзвичайне. Нехай це буде звична справа, нічого особливого, так ніби ви ідете до магазину. якщо мама не може справитися з емоціями, нехай з малюком сходить хтось інший (тато, бабуся і т.п.)
3.Розкажіть дитині, хто такий стоматолог і що він робить.
Дитина повинна знати, куди її ведуть, і що будуть робити. Не обманюйте, але і не використовуйте складних, незрозумілих, лякаючих слів. Див пункт 6 і 7.
4.Знайдіть хорошого лікаря, який вміє працювати з дітьми.
Такий спеціаліст знає як знайти підхід до дитини, як не злякати її.
5.Пограйтеся вдома у стоматолога і пацієнта (якщо дитина вже грається і зрозуміє).
Продемонструйте у грі всі маніпуляції, які потрібно буде зробити у лікаря, які він буде робити з малюком. Сядьте у крісло, відкрийте рот, використайте палички для імітації бормашини і т.п.
6.Не використовуйте слів, які можуть налякати дитину.
Забудьте фрази: “НЕ БІЙСЯ!” “ЦЕ НЕ СТРАШНО”, “ТОБІ НІЧОГО НЕ РОБИТИМУТЬ, А ТІЛЬКИ ПОДИВЛЯТЬСЯ” (зазвичай, стоматолог хоч щось, але робить, торкається до зубів спеціальним інструментом, використовує дзеркальце і т.п., а дитина уже сприймає: мама мене обманула), “БОЛЯЧЕ НЕ БУДЕ!” В таких фразах НЕ не сприймається, а дитина починає запідозрювати щось неладне.
7.Замініть звичні для стоматолога слова іншими.
Укол = побризкати водичкою, заморозити зубчик, щоб не болів. Сверлити = диринчати, виганяти червячка із зуба. Ставити пломбу = заліпити жуйкою нірку черв’ячка. І тому подібне.
8.Ідіть до лікаря в таку пору доби, коли дитина виспана, сита і задоволена.
9.Якщо планується профілактичний огляд, то вашого спокою, розповіді і гри у стоматолога буде достатньо. На прийомі ведіть себе спокійно, як звичайно, так ніби нічого незвичного не відбувається. Не намагайтеся приділити дитині більше уваги, турботи, ласки, щоб не загострити увагу її на цьому.
10.Якщо ж ви ідете до стоматолога, коли зубчик уже болить, то окрім вищезгаданих рекомендацій:
11.Варто розповісти дитині казочку про те, як червячок поїв зубчик, насмітив у ньому, а лікар врятує його, побризкає водичкою, щоб зубчик не болів, вимете сміттячко і закриє нірку спеціальною жуйкою. Тобто лікар повинен виступити в ролі такого собі супер-героя, який рятує хворий зубчик. Таку казочку можете придумати самі.
12.Не обманювати, що не буде боляче, краще сказати, що буде трохи неприємно, але терпимо. Переконайте малюка, що навіть якщо трішки заболить, то він все зможе витримати.
13.Можна заздалегідь домовитися з лікарем, і підготувати маленький подаруночок дитині. Нехай його вручить сам лікар за мужність і гарну поведінку в кріслі. Але нехай це буде звичайна маленька машинка чи лялька, а не велика іграшка, яку дитина дуже хоче. Оскільки з кожним наступним візитом до лікаря, дитина почне вимагати все більше і більше.
14.Можна продемонструвати дитині свій приклад. Завітавши до стоматолога, сядьте в крісло спочатку ви, нехай вам подивляться зуби, щоб малюк бачив, як це і що саме роблять. Намагайтеся проявляти позитивні емоції і бути дуже спокійним.
15.І останнє, водіть дитину до лікаря частіше, щоб для неї це була звична регулярна процедура. Тоді і лікування буде безболісним і страху не буде.
Ольга Крамаревич
