Рак — одна з найдослідженіших хвороб людства. Проте вона є причиною майже кожної шостої смерті у світі. В Європі за кількістю смертей рак посідає другу сходинку після серцево-судинних захворювань.
В Україні на обліку перебувають майже мільйон хворих на злоякісні новоутворення, з них — майже 6 тисяч діти. Рак може уразити кожного, незалежно від віку статі чи соціального статусу.
Про те, що таке рак, які симптоми він має, як від раку лікують та чи можна його «обійти» стороною, пояснює Lustum.
Що таке рак і звідки він береться?
Рак — це злоякісна пухлина, яка розвивається впродовж тривалого часу. Він не виникає одразу. Новоутворення майже ніколи не розвивається в здоровому організмі. Раку притаманний свій передрак. Людина добре почувається, живе, працює, а передрак у той час уже розвивається.
Наприклад, у пацієнта, в якого діагностували рак шлунка, перед цим, скоріше за все, був хронічний гастрит (запалення слизової оболонки шлунка) або ж виразка (захворювання, при якому на стінках шлунка виникають глибокі рани).
Важливо пам’ятати, що передрак не завжди переростає в рак. Адже передракові захворювання можна обстежити й вилікувати. Якщо вчасно видалити передраковий утвір, то в майбутньому можна вберегтися від раку.
Важливим чинником розвитку раку є й старіння. Серед старших людей захворюваність на рак зростає. Адже коли людина старіє, ефективність поновлення клітин знижується. І фактори ризику накопичуються. Старіння клітин може давати початок раковим пухлинам.
Скільки людей хворіють на рак і помирають від нього в Україні та світі?
Щорічно у світі онкохвороби виявляють у понад 35 мільйонів людей. Кожного року ця хвороба забирає до 10 мільйонів життів. Більше смертей є тільки від серцево-судинних захворювань.
У світі на рак щороку хворіють 300 тисяч дітей. В Україні — майже тисяча дітей.
В Україні щороку близько 65 тисяч осіб помирають від раку, а 140 тисяч дізнаються про свою хворобу.
Щогодини в Україні рак діагностують у 16 людей, а сім — помирають.
А який буває рак?
Рак може розвиватися в будь-якому органі людини. Тому універсального переліку всіх органів, де може розвиватися захворювання, немає.
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, найпоширенішими видами раку в 2018 році були: рак легенів — 2,09 мільйона смертей; рак молочної залози — 2,09 мільйона смертей; рак товстої й прямої кишки — 1,8 мільйона смертей; рак передміхурової залози — 1,28 мільйона смертей; рак шкіри (немеланомного типу, коли уражається найглибший шар епітелію-тканини, так звані базальні клітини, з яких утворюються нові клітини. На шкірі з’являється червоні плями, виразки й ранки, які не загоюються, або вузлики з деяких клітин зовнішнього шару шкіри) — 1,04 мільйона випадків смертей; рак шлунку — 1,03 мільйона випадків смертей.
На сьогодні найпоширенішими видами раку є: в жінок — рак молочної залози, в чоловіків — рак легень, трахеї, бронхів.
Окрім злоякісної пухлини, є ще доброякісна — новоутворення, яке має сприятливий прогноз щодо життя й не несе летального результату. Їй характерний повільний ріст (але може й рости швидко), і вона не проростає в інші органи, не метастазує. Доброякісні пухлини, як і злоякісні, здатні відновлюватися після видалення, але рідко. Зазвичай їх видаляють добре. Як приклад, рак молочної залози у 95% жінок виліковують на І стадії, а на ІІІ стадії — не більше 15%.
Які симптоми/ознаки раку — як зрозуміти, що треба терміново перевіритись?
Перевірятися варто регулярно.
Але, зокрема, тривожним сигналом є:
- незвичайні вузлики на тілі, здуття;
- затяжний кашель чи задишка;
- зміни в роботі травного тракту;
- будь-які кровотечі;
- безпричинна втрата ваги
- постійна слабкість та погане самопочуття;
- хронічна втома;
- болі;
- втрата апетиту;
- печія;
- біль при сечовипусканні;
- зміни на шкірі чи нові родимки/змінені родимки;
- зміни грудей;
- підвищена пітливість
І цей список не вичерпний.
Іншими словами, практично будь-яке погане самопочуття може бути ознакою початку ракової хвороби, але може й не бути. Тож панікувати не треба, але слід вчасно й регулярно обстежуватися.
До якого лікаря звертатися?
Одразу йти до онколога не варто, адже всі наведені вище симптоми не специфічні лише для онкохвороб і можуть вказувати на багато інших хвороб. Спершу варто звернутися до свого сімейного лікаря (терапевта), який направить на планове обстеження. А вже якщо підозри підтвердять під час обстеження — вас направлять до онколога.
Кажуть, що схильність до раку спадкова, це правда?
Ризик захворювання на рак збільшується, якщо близькі родичі хворіли на онко. Якщо двоє кровних родичів хворіли, то цей ризик збільшується ще в 2-3 рази. Але таких генетичних випадків не так багато. Так для Центру громадського здоров’я України пояснює спадковість в онкохворобах директорка Національного інституту Раку, докторка медичних наук, вчена в галузі медицин Олена Колеснік.
А чому виникає рак?
Рак виникає через те, що нормальні клітини нашого організму перетворюються в злоякісні. Цей процес науково називається канцерогенезом або онкогенезом.
А відбувається він наступним чином. На наше тіло впливають багато факторів: фізичні (радіація, ультрафіолетові промені), хімічні (пестициди, які потрапляють в наш організм разом з обробленою їжею, барвники, які застосовують для фарбування тканин, кольорового друку, і в косметиці), біологічні (численні віруси та бактерії, які живуть в і поза нашим організмом). Впливають на нас і порушення імунної системи, емоційні стреси, гормональні зміни в клітинах. Усе це призводить до перенапруження біологічних систем в організмі.
У результаті порушень у клітині включаються механізми захисту. Вони призводять до нормалізації життєдіяльності клітини. Але ці механізми захисту не завжди можуть впоратися.
За надмірної дії одного чи кількох факторів (фізичних і хімічних) можуть виникнути стійкі зміни — мутації, це й призведе до порушення нормальних процесів у клітині. А точкові мутації, в свою чергу, — до утворення злоякісних пухлин.
Який саме з факторів впливу призвів до хвороби, визначити практично неможливо. Тож, коли говоримо про причини раку, мова завжди йтиме про сукупність факторів впливу.
А можна якось знизити ризик виникнення раку?
Можна, якщо дотримуватися простих правил щодня. Іншими словами — вести здоровий спосіб життя. Медики й дослідники вважають, що так можна знизити ризик захворіти на рак від 30% до 50%, але, на жаль, не на 100%.
Отож, здоровий спосіб життя — треба займатися спортом, робити зарядку, зберігати здорову вагу. Із раціону варто виключити фаст-фуд, солодкі напої, червоне й оброблене м’ясо (ковбасу, сосиски, копчені продукти). М’ясо краще замінити на рибу.
Куріння може викликати рак легень, а також збільшити ймовірність інших типів раку (стравоходу, гортані, горла).
Так само фактором ризику є вживання алкоголю. І, на жаль, немає безпечного порогу, скільки можна випивати, не ризикуючи захворіти на рак. Тож зменшення споживання спиртного — важлива стратегія профілактики онкозахворювань.
Варто уникати сонячних опіків, тривалого перебування на сонці, інтенсивного засмагання.
Як часто взагалі треба перевірятися?
Експерти ВООЗ рекомендують перевірятися регулярно. В ідеалі повний профілактичний огляд у лікаря потрібно проходити кожні півроку.
Міністерство охорони здоров’я й Національний інститут раку радять, в якому віці та які обстеження треба проходити чоловікам та жінкам. Ми наводимо рекомендації з додатковими поясненнями нижче:
Жінкам:
Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:
- клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік. Це дуже важливий етап оцінки стану молочних залоз — огляд і пальпація (обмацування органу). При такому обстеженні перевіряють ступінь формування залоз, форму соска та чи є виділення з нього. Визначають наявність ущільнень та їхній характер. Дуже важливо перевірити, чи не збільшені пахвові та надключичні лімфовузли (невеликі органи імунної системи).
- цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки — з 21 року, 1 раз на 3 роки. Якщо є фактори ризику, раз на рік рекомендовано робити такий тест.
Цитологічна діагностика — це коли лікар або медична сестра беруть зразок клітин шийки матки за допомогою маленької щіточки. Тоді його відправляють до лабораторії. Зразок фарбують спеціальною фарбою й вивчають під мікроскопом.
Така діагностика допомагає вчасно виявити передраковий стан шийки матки середнього та важкого ступенів і пролікувати його. Якщо ПАП-тест робити регулярно, то ризик захворіти на рак знижується. Цитологічна діагностика дуже проста й займає декілька хвилин.
Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:
- клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік;
- цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — 1 раз на 5 років.
Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:
- клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік;
- мамографію — 1 раз на 2 роки. Вона дозволяє розпізнати хворобу на зародку.
Мамографія — найпоширеніший і найточніший спосіб обстеження грудей за допомогою рентгена, що дозволяє побачити злоякісні та доброякісні утворення в грудях на початковій стадії. Під час пальпації їх не можна визначити. Зазвичай, мамографія не викликає больових відчуттів, але може бути дискомфорт під час процедури.
- цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.
Жінкам від 50 років та старшим треба проходити:
- клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік;
- мамографія — 1 раз на 2 роки
- колоноскопію — 1 раз на 5 років. Ця процедура дозволяє лікарю оглянути стан слизової оболонки внутрішньої стінки товстої кишки за допомогою спеціального приладу. Як правило, процедура безболісна.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
Чоловікам:
Чоловікам від 40 до 49 років треба проходити:
- огляд в уролога — 1 раз на рік. Уролог лікує хвороби сечовидільної системи людини.
- після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген — один із найчутливіших онкологічних маркерів). Підвищення рівня ПСА може вказати на злоякісний процес в передміхуровій залозі. Нормою вмісту ПСА в сироватці крові вважають до 4 нанограмів на міліграм (1 міліграм = мільйон нанограмів). Проте нормальний вміст ПСА залежить від віку. Перед ПСА-тестом чоловік має припинити статеву активність за 2-3 дні.
Чоловікам від 50 років і більше треба проходити:
- огляд у уролога — 1 раз на рік.
- Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
- колоноскопію — 1 раз на 5 років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
Рак же виліковний, так?
Більшість форм раку можна вилікувати на ранніх стадіях. Як приклад, рак молочної залози у 95% жінок виліковують на І стадії. Проте в Україні його діагностують найчастіше на ІІІ-ІV стадіях. Тоді можливість вилікуватися сильно знижується. Подібна ситуація й у чоловіків: у 21% випадків рак простати виявляють вже на метастатичних стадіях, які лікувати надто важко.
Метастази — це вторинні вогнища, коли злоякісні клітини основної пухлини потрапляють в інші органи. Розвиток і розповсюдження метастазів можна попередити, якщо почати лікувати рак на ранніх стадіях. Якщо не лікувати — він прогресуватиме.
Пухлина росте, проростає кровоносними й лімфатичними судинами (судини-захисники, які контролюють, виявляють і знешкоджують все небезпечне й чужорідне, аби воно не потрапило у кровотік). Ракові клітини починають подорожувати кровоносним або лімфогенним шляхом (коли пухлинні клітини, проникнувши в лімфатичну судину, переносяться в лімфовузли) в інші органи. Закріплюються на якомусь місці й починають рости вже там.
Лише профілактика, обстеження, своєчасне виявлення та лікування допоможуть у боротьбі з раком.
Що буде, якщо не лікувати рак зовсім?
Якщо не лікуватися від раку, людина помирає.
Злоякісні утворення проходять чотири етапи розвитку. Але їм передує ще нульовий, коли за межами пухлини ракових клітин немає зовсім.
На першій стадії рак виходить за межі тканини, з якої виник, проте не вражає сусідні органи. Надалі може розвиватися друга й третя стадії раку, в залежності від розмірів пухлини й від ураження лімфатичних вузлів. Але віддалених метастазів поки немає. Четверта стадія — завершальна. Раком уражений орган і лімфовузли. Метастази вже можуть бути й у віддалених органах. На цьому етапі пухлина захоплює весь організм, і прогноз невтішний. Тому на цій стадії використовують всі можливі методи, аби продовжити життя людини та полегшити страждання.
Рак же точно не заразний, немає ніяких мутацій і винятків?
Людина не може заразитися раком. Це не вірус, тобто хвороба не розповсюджується від людини до людини. Тому, якщо ви живете/працюєте/дружите з онкохворим, ви точно не можете заразитися.
Чи можна чекати на розробку вакцини проти раку чи ефективніших ліків?
Чарівної пігулки проти раку немає. Єдиного препарату не існує — бо немає універсального типу раку.
Але сьогодні успішно у світі діє вакцина проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Він є однією з причин раку шийки матки. Тому вакцина захищає від розвитку цього виду раку. Але теж не на всі 100%. Вакцинуватися від ВПЛ потрібно в підлітковому віці — в 9-12 років.
З приводу інших пухлин — вакцини існують лише на рівні наукових досліджень. Серйозних досліджень із позитивними результатами, на жаль, поки немає.
Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України розробив протипухлинну аутовакцину на основі антигенів із пухлинної тканини хворого на рак. Антиген — чужорідна речовина, яка при введенні в організм викликає спротив імунної системи. Тому вона виробляє антитіла для боротьби з цією речовиною.
Якщо використовувати таку вакцину в комплексній терапії хворого, це продовжує життя пацієнта. Протипухлинну вакцину застосовують вже після операції, аби хвороба не відновлювалася та не виникали метастази.
Інститут отримав Сертифікат про державну реєстрацію цього препарату. Результати клінічної ефективності протипухлинної аутовакцини захищені патентами України та представлені в наукових публікаціях в Україні й закордоном.
А державна служба лікарських препаратів та засобів медпризначення Міністерства охорони здоров’я України визнала, що протипухлинна аутовакцина відповідає вітчизняним і міжнародним стандартам безпеки, й її дозволяють для широкого застосування в Україні.
Анна Карпюк, Наталя Хвесик, Район.Медицина
