Сім'я Стосунки

“Народити для себе”: чому жінки так вирішують і про що це свідчить

Жінка «народжує для себе», звідки взялася ця фраза? Що вона насправді означає? Які психологічні проблеми штовхають жінку «народити для себе»?

Жінка «народжує для себе», звідки взялася ця фраза? Що вона означає? І що штовхає жінку «народити для себе»? Про першопричини цього явища розповідає психолог Олексій Косих.

Зазвичай тема “народити для себе” – це результат певних психологічних чи фізичних травм жінки безпосередньо або опосередковано пов’язаних із чоловіками. Це про образу та про знайдене рішення цієї образи. Це про страхи та про знайдене рішення.

Можливі варіанти причин виникнення ідеї “народити для себе”

  1. Це може бути результатом хворобливого дитячого досвіду у своїй сім’ї, де тато погано ставився до мами до дитини і взагалі був хворобливою фігурою все дитинство (не важливо у якій формі чи мірі). Після цього формується негативний образ як батька зокрема, і чоловіків загалом. Це призводить у дорослому житті до небажання заводити партнера. Фоном іде страх стосунків, страх повторення ситуацій з дитинства, образа на батька, образа на чоловіків.
  2. Мама передає донці своє власне ставлення до чоловіків. Транслює свій болісний досвід. Навчає і переконує, що без чоловіків простіше, краще, безпечніше і т.д. Дитина злита з мамою, вірить мамі і не аналізуючи приймає установку, яка згодом у дорослому житті здається своєю власною та 100% правильною. Така ситуація може бути, наприклад, після розлучення матері з батьком аб’юзером. Тобто дитина-дівчинка не має безпосереднього хворобливого досвіду. Але в дорослому віці слідує навіюваному зовнішньому досвіду від мами.
  3. Це може бути особистий болісний досвід вже у дорослому житті жінки. Невдале заміжжя, невдалі стосунки без шлюбу, насильство, аб’юз, які завдавали болю, розчарування, або той чи інший ступінь трагедії. Це веде до висновку “що завгодно, тільки не разом із чоловіком”. “Дитину хочу, але сама, щоб уникнути повторення болю”.
  4. Можуть бути різні поєднання та модифікації дитячого досвіду, досвіду мами та дорослого хворобливого досвіду, що веде до того ж – страх перед стосунками з чоловіком, образа, пошук рішення. Бажання уникнути проблем, що можуть теоретично виникнути. Налаштування себе на те, що з усім, що може статися, впораюся сама.

“Народити для себе” – це добре чи ні?

Звісно, кожна людина має право вибудовувати життя так, як читає за потрібне, навіть якщо її висновки йдуть через різні форми минулого хворобливого досвіду. Засуджувати чи хвалити безглуздо.

Кожна ситуація є унікальною і немає єдиних критеріїв. Тому можуть бути ситуації, де “чайлдфрі” – цілком нормальний та обґрунтований. Є ситуації, де це призведе до ще більших проблем, особливо для дітей. Кожен випадок слід розглядати окремо.

Якщо в цілому, розглядати ідею виховання дітей – то звичайно найкраще, коли сім’я повна, обидвоє батьків досить освічені й усвідомлені та дарують своїй дитині з двох сторін любов, турботу, підтримку. Показують і демонструють на особистому прикладі стосунки в сім’ї, моделі поведінки мами і тата, жінки та чоловіка. Це заряджає дитину адекватним ставленням і до себе самої і до теми сім’ї та шлюбу. І взагалі випускає у світ адаптовану нову людину без перекосів, готову жити, насолоджуватися життям і продовжувати отримані моделі сім’ї в майбутньому.

Але це картинка ідеальна. І найчастіше все-таки бувають ті чи інші перекоси. І мами бувають травмовані та тата у не меншій мірі… І діти отримують як результат той чи інший ступінь недолюбленості чи психологічних травм, чи то від обох батьків, чи то від відсутності одного з них.

Зрозуміло, що статистика розлучень і реальний стан справ говорить про те, що дуже багато сімей і так і без “чайлд-фрі” неповні. Діти ростуть без батьків/матерів і потім стають клієнтами психологів, психіатрів. Самі не вміючи побудувати добрі стосунки та адаптуватися у житті.

10 тверджень про генетику: що передається дитині у спадок, а що – ні

Які ж висновки можна зробити з цього?

  • Більш природне бажання і навіть більш фізіологічно, економічно і психологічно обґрунтоване – прагнути народжувати і виховувати дитину у сім’ї. А якщо сім’я повна, у дитини є і мама, і тато – це безумовно принесе більше користі на відміну від сім’ї не повної.
  • Усі 4 варіанти описані на початку статті – можна так чи інакше опрацювати з психологом. Тобто опрацювати страх перед чоловіками. Образу. Пропрацювати минулу болючість. І заснувати згодом свій вибір вже на різних варіантах, а не на фіксованій думці.
  • Навіть без психолога зрозуміло, що чоловіки не однакові. Є нормальні адекватні, люблячі. Питання лише у правильному виборі того, з ким бути та виховувати спільних дітей.
  • Якщо все-таки жінка вирішує “народити для себе”, дуже хочеться, щоб дитина була вихована без перекосів і пункту №2. І відсутність батька не призвела до ланцюжка логічних наслідків і надалі.
Дата публікації: 04.11.2021 img Поділитися