10 тверджень про генетику: що передається дитині у спадок, а що – ні

Плануючи дитину, багато батьків замислюються, який генетичний «спадок» вона отримає. Чи не передадуться їй захворювання або генетичні аномалії з боку батька або матері й чи правда, що у спадок передається навіть темперамент?

Твердження 1: генетичні аномалії передаються всім дітям пари

Неправда. Шанс народити здорову дитину є навіть у пари, у якої на світ вже з’являлися діти з генетичними захворюваннями. Але в цьому випадку без консультації генетика не обійтися. Лікар розрахує ризики та на основі різних видів діагностики дасть майбутнім батькам найбільш точний прогноз.

Твердження 2: якщо один або обоє батьків мають в анамнезі генетичні захворювання, то і дитина народиться хворою

Неправда. Генетичну мутацію несуть в собі не всі гени батьків. Тому дитині можуть дістатися, як здорові, так і неповноцінні гени. І хоча ризики все ж великі, є шанс зачати й здорового малюка. Консультація лікаря-генетика тут також необхідна.

Твердження 3: онкологічні захворювання передаються у спадок

Правда. У розвитку раку в окремої людини, звичайно, є такий фактор ризику, як сімейний анамнез. Однак повністю «звинувачувати» спадковість в схильності до онкологічних захворювань невірно. Існує і безліч зовнішніх чинників, що провокують виникнення злоякісних пухлин.

Крім того, велику роль відіграє і вид захворювання. Якщо вид раку співпаде з обох сторін родичів, то ризики підвищуються, але це все одно не означає, що захворювання обов’язково проявиться.

Твердження 4: інтелект дитина успадковує від матері

Правда. Але лише частково. Річ у тому, що гени, які «відповідають за розум», пов’язані з X-хромосомою. У жінки їх дві, а у чоловіка тільки одна. Тому і ймовірність того, що інтелект дитина успадковує від матері, вища.

Твердження 5: дитина успадковує від батьків темперамент, звички та уподобання

Правда. Звички, переваги й навіть темперамент пов’язані з білками в організмі, за які відповідає певний набір генів. Звичайно, генетичну закладку характеру змінити не можна, але застосовуючи різні заходи виховання, залучаючи дитину до сімейних традицій і норм в конкретному суспільстві, батьки змінюють і її поведінку.

Твердження 6: у темноволосих і батьків з темними очима не можуть бути ясноокі діти-блондини

Неправда. Якщо з обох сторін у темноволосих батьків були родичі зі світлим волоссям і світлими очима, то є ймовірність, що у такої пари народиться світловолосий дитина. А все тому, що в якийсь момент, як мозаїка, можуть скластися два гени, які відповідають за світлий колір волосся та очей.

Твердження 7: якщо в одного з батьків є особливості зовнішності (велика родимка на тілі, викривлений палець на нозі), то вони будуть і у дитини

Неправда. За особливості зовнішності у людини відповідає занадто велика кількість генів, а тому шанс, що набір цих самих генів «випаде» дитині, мізерно малий.

Твердження 8: дитина, народжена у батьків різних національностей, успадковує хвороби та аномалії від кожного з них

Неправда. Навпаки, з генетичної точки зору, дитина, народжена у батьків різної національності, більш здорова. У людей різних націй набори генів відрізняються сильніше, ніж у представників однієї нації, а значить, менше ризик того, що генетичні аномалії чоловіка та жінки виявляться в їхній дитині.

Твердження 9: по зовнішності пари можна оцінити ризик генетичних захворювань у їхніх майбутніх дітей

Неправда. Непомітні оку обивателя зміни в зовнішності людини можуть підказати лікарю точний діагноз. Наприклад, сколіоз (викривлення хребта), який теж «передається у спадок», може «видати себе» неправильним прикусом. Але неправильний прикус може бути й у цілком здорової людини. Тому за зовнішніми ознаками доктор ніяк не може судити про схильність до генетичних захворювань.

Твердження 10: діти, що з’явилися на світ в результаті ЕКО, генетично неповноцінні

Неправда. Здоров’я дітей, які народилися в результаті ЕКО, неодноразово перевірялося в ході медичних досліджень. Фахівці з’ясували, що дійсно, у дітей після ЕКО вроджені аномалії зустрічаються частіше, ніж у зачатих природним способом. Однак винен в цьому не сам спосіб, а генетичні аномалії у батьків. Адже на ЕКО наважуються пари, у яких не виходить зачати дитину природним способом (наприклад, через вік, порушення в хромосомному складі одного з подружжя, що ведуть до мимовільних викиднів т.д.). В цілому ж, з точки зору генетики, ЕКО не проводиться якимось, принципово відмінним від природних механізмів зачаття, способом.

За матеріалами

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook