Вшанування волинян, які зробили великий внесок в розвиток науки
29 березня відбулося офіційне відкриття музею-аудиторії письменника та журналіста Івана Корсака. На подію запросили родину Корсаків, представників медіахолдингу CID Media Group, освітян, студентів та інших, – пише Район.Освіта.
«Разом з тим ми відкриваємо новий напрямок – вшанування тих волинян, які зробили великий внесок в розвиток науки, були непересічними громалянами. Це надзвичайно правильна політика, і ми будемо продовжувати цю справу. Щиро дякую усім причетним до створення цього проєкту і вам, Вікторе Корсаку», – промовив ректор університету Анатолій Цьось.
Університет Лесі Українки тісно співпрацює з медіахолдингом СІD Media Group. Студенти факультету філології та журналістики регулярно практикуються на радіо CID FM та на сайтах Район.in.ua, а чимало випускників інституту зараз очолюють редакції національної мережі гіперлокальних медіа.
Юні початківці відчувають непідробний інтерес до зачину журналістики, а саме до роботи Івана Корсака. Тому неодноразово писали дипломні та магістерські про його діяльність і навіть давали їх на огляд безпосередньо Корсаку. Про це розповіла голова наглядової ради університету, депутатка Верховної ради України Ірина Констанкевич.
«Є такі люди після яких нічого не залишається, окрім пам’ятника. А декотрі живуть так, що про неї говорять і через 50 і 100 років. Іван Корсак був практично з тих піонерів, який започаткував історичний роман, у тому форматі, за яким писав», – сказав про батька натхненник музею-аудиторії Віктор Корсак.
Також він розповів про важливість розвитку трьох видів інтелекту: професійного – практичний досвід та знання, психологічного – розуміння своєї сутності, оточення та естетичного інтелекту – вміння сприймати та оцінювати мистецтво.
«Завидую вам, молодь, що ви живете в тому часі, коли журналіст може писати те, що хоче. А Іван жив у іншому часі, коли існував список «що можна і що не треба». І він часто його порушував, через що набив багато гуль і отримав стрес… Тож беріть усе, що можна взяти від мого чоловіка. Він цим поділиться, бо завжди був щирим і вірним патріотом», – згадувала про Івана Корсака дружина Марія.
Поспілкуватися з віртуальним Корсаком
Петро Кульпач – виконавчий директор VolWest Group, презентував для учасників заходу чат GPT, персоналізований під Івана Корсака. Програма зберігає усю інформацію про письменника і журналіста, його доробок. Також користувачі програми можуть поспілкуватися з віртуальним Корсаком.
Перед студентами й гостями університету Петро протестував програму, розпитавши чат про літературні роботи письменника. Цифровий образ порадив йому прочитати романи «Завойовник Європи» та «Корона Юрія ІІ». Говорили й про тривіальні речі: випробовували чат на відстеження помилки у запитанні «Про що роман «Трибуна вільних людей?»». На що програма відповіла: «Це не роман, а документалістика».
Відвідувачі також дізналися про улюблені види спорту журналіста – шахи та більярд.
Програма ще перебуває у бета-версії й потребує ще часу на покращення.
«Я пам’ятаю, як Анатолій Свідзинський (фізик) прочитав чергову книжку Івана Феодосійовича. Тоді він сказав, що твори Івана – хрестоматійні. Молоді варто читати його твори й тоді ми матимемо міцні підвалини нашого національного майбутнього. Це така коротенька фраза, але вона поєднує їх двох. Іван Феодосійович поклав усе житя, щоб Україна росла духовно, не лише матеріально», – сказала мистецтвознавиця Зоя Навроцька.
У аудиторії зберігатимуться бюст Корсака, примірники його книг і власних записів «від руки», нагороди.
Серед них є премія імені В’ячеслава Чорновола, Агатангела Кримського, Міжнародна літературна премія імені Гоголя, а також орден Архистратига Михаїла.
Фото- та матеріальна експозиція представляє Івана Корсака у чотирьох вимірах: сім’я, робота та політична діяльність, навчання й виховання журналістів та літературна діяльність.
На стіни додали вислови та наснажливі гасла Івана Корсака. Один з них, чітко виокреслює життєву позицію журналіста: «Йшли праведні й грішні, одним бачилася попереду себе висока й дзвінка мета, іншим – лиш вижити».
Авторка – Тетяна Маркопольська
