Діти Життєві історії Сім'я

“Мамо, я – гей”: що варто знати батькам про сексуальну орієнтацію підлітків

Що робити, якщо дитина сказала, що вона гей, лесбійка чи бісексуальна? Один епізод із ровесником своєї статі — це вже гомосексуальність? Як зрозуміти, чи це справді орієнтація, чи просто експеримент? Розповідає психотерапевтка.

Про сексуальну орієнтацію підлітків розповідає психотерапевт і нейропсихолог Людмила Осауленко:

Я хочу поговорити про тему, з якою в роботі стикаюся не раз — і яка досі викликає багато тривоги і в підлітків, і в їхніх батьків: сексуальна орієнтація.

Історія типова: колись, у підлітковому чи юнацькому віці, був епізод близькості або інтимної гри з людиною своєї статі. Минуло 5, 10, а то й 20 років… а десь усередині досі живе питання: “А раптом це означає, що я гомосексуальний чи гомосексуальна?”

Додайте до цього сором, страх бути «не таким» у власних очах чи очах близьких — і маємо хронічний тягар, який людина тягне роками. Розберімося.

Підлітковий вік — це час проб і пошуків

Між 11 і 18 роками тіло і психіка переживають справжній будівельний бум. Гормони змінюють тіло, мозок перебудовується, виникають нові відчуття і бажання. Підлітки пробують пізнавати себе, досліджують, що їм подобається, з ким вони відчувають близькість.

Причини, чому підліток може спробувати щось із ровесником своєї статі, дуже різні:

дослідницька цікавість — «а що це таке?»;

ситуаційні обставини — одностатеві гуртожитки, інтернати, спортивні секції, відсутність доступу до спілкування з іншою статтю;

емоційна близькість — «ми найкращі друзі, мені з тобою безпечно»;

вплив оточення або контенту — приклади з серіалів, інтернету;

протест — «я буду інакшим чи інакшою назло всім».

І головне — усе це ще не визначає орієнтацію. Це епізод досвіду, а не вирок на все життя.

Що таке сексуальна орієнтація насправді

Орієнтація — це не один вчинок і не разовий експеримент. Це стійкий, тривалий патерн емоційного та/або сексуального потягу.

Вона визначається не тільки тим, що колись сталося, а передусім — ким ви цікавитесь постійно, з ким уявляєте стосунки, до кого відчуваєте романтичний і фізичний потяг у довгостроковій перспективі.

У підлітковому віці ці потяги можуть змінюватися — і це нормально. Лише з часом, зазвичай після 18–20 років, більшість людей чіткіше розуміють, хто їм подобається.

Чому не можна «діагностувати» орієнтацію ззовні

Жодна мама, тато, друг чи подруга не можуть за поведінкою «визначити» орієнтацію іншої людини.
Вона формується глибоко всередині, під впливом біологічних, психологічних і соціальних факторів, і наука досі не має єдиної відповіді, що саме є вирішальним.

Важливо й інше: дослідження не підтверджують, що виховання в одностатевих сім’ях або якийсь один досвід «змінюють» орієнтацію.

Радимо також прочитати: Що підлітки хочуть знати про секс і як із ними про це говорити

Що важливо знати батькам

Не реагуйте різко. Осуд, крик чи заборони лише руйнують довіру.

Збережіть контакт. Дитина має знати, що ви любите її будь-якою.

Підвищуйте свою поінформованість. Читайте наукові джерела, слухайте фахівців.

За потреби зверніться до психолога. Іноді варто почати з консультації для батьків, щоб знизити напругу у стосунках.

Не «лікуйте» орієнтацію. Це не хвороба, і спроби «перевиховати» наносять глибоку психологічну травму.

А якщо ви підліток і це про вас

Один епізод чи кілька епізодів — це ще не визначення вашої особистості.

У вас є час і право розбиратися у своїх почуттях без ярликів.

Не поспішайте робити остаточні висновки про себе.

Якщо ви тривожитеся або відчуваєте тиск — знайдіть дорослого, якому довіряєте, або зверніться до психолога.

Часті запитання від батьків

Один епізод із ровесником своєї статі — це вже гомосексуальність? Ні. Це може бути частиною підліткової цікавості, експериментом чи реакцією на обставини. Орієнтація визначається стабільним і тривалим потягом, а не разовим досвідом.
Як зрозуміти, чи це справді орієнтація, чи просто експеримент? З часом. У підлітковому віці сексуальні почуття можуть бути непостійними. Лише стабільні, повторювані емоційні й фізичні потяги протягом тривалого часу можуть свідчити про сформовану орієнтацію.
Що робити, якщо дитина сказала, що вона гей, лесбійка чи бісексуальна? Подякувати за довіру, спокійно вислухати, запитати, чи хоче вона обговорювати це. Показати прийняття та готовність підтримати.
Чи можна «перевиховати» підлітка, щоб він став гетеросексуальним? Ні. Спроби змінити орієнтацію шкодять психічному здоров’ю, можуть зруйнувати довіру та викликати глибокі травми. Завдання батьків — підтримати і допомогти прийняти себе.
Як реагувати, якщо дитина приховує або уникає розмови про свої почуття? Не тиснути. Показувати, що ви відкриті до діалогу, поважаєте її особисті кордони, але завжди готові вислухати.
Чи впливають друзі, фільми чи соцмережі на формування орієнтації? Контент і середовище можуть викликати інтерес чи спонукати до експериментів, але не «створюють» орієнтацію. Вона формується під впливом складної комбінації біологічних, психологічних і соціальних факторів.
Що робити, якщо інші діти чи дорослі дражнять або цькують за підозру в «нетрадиційності»? Захистити дитину, пояснити, що цькування — це неприпустимо. За потреби — підключити школу, психолога, правові механізми. Показати, що ви на її боці.