Коли безкорисливо допомагаєте комусь, то не забувайте про себе

Жила-була добра жінка. Вона відкрила вдома перукарню, даруючи жінкам красу, і у неї це непогано виходило. Тільки чомусь клієнтки часто зловживали її добротою: то не доплатять їй…; то запишуться і не прийдуть, а вона втратить годину робочого часу; то випросять безкоштовну корекцію …
Ви чули про теорію «розбитого вікна»? Сенс її в тому, що якщо в будинку не замінити одне розбите вікно, то через деякий час у цій будівлі не залишиться жодного цілого вікна. Спрацьовує якийсь ефект натовпу, і вандалізм вже неминучий.
Ця теорія працює завжди. І вона навчає нас того, що за першим порушенням, в тому числі особистих границь і дозволеного, обов’язково будуть наступні. Запуститься своєрідна ядерна реакція: з’являться інші бажаючі вам недоплатити, записатися і не прийти, отримати знижку або скористатися вашою скромністю. І нічого не залишиться. Ні від вашого бізнесу, ні від душевних сил, ні від поваги тих, кому ви нескінченно йшли на зустріч.
Людей любити треба, і допомагати треба, але не варто приносити в жертву себе і свою сім’ю. Все починається з дрібниць: з одного розбитого вікна. І якщо його швидко не замінити, наполягаючи дотримуватись правил, то дуже скоро піде некероване мародерство.
Безкорисливо висвітлюючи дорогу іншим, допомагаючи і даруючи людям радість, не забувайте про себе …
Ольга Караванова

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook