Третій Святвечір згідно з новим церковним календарем припадає на 5 січня, напередодні Водохреща. Цього дня втретє готують кутю, яку називають голодною, а ввечері у храмі освячують воду, яка зветься “вечірньою”.
Традиції Третього Святвечора
Цього дня традиційно дотримуються посту, з ранку до вечора взагалі нічого не їдять, тому й називають кутю голодною. Їдять тільки ввечері – на Святу вечерю, а далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.
На вечерю готують тільки пісні страви – кутю, узвар, вареники. Сідають вечеряти усією сім’єю, коли зійде на небі перша зірка. Моляться, починають і закінчують вечерю ложкою куті. Залишки страв віддають курям чи худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. У порожню миску, в якій була кутя, кладуть ложки, якими їли, і скибку хліба, щоб був гарний урожай.
Оскільки це останній Святвечір і свята завершувалися, цього вечора була традиція “виганяти кутю”. Діти голосно били ложками об металевий посуд, галасували на подвір’ї, примовляючи: “Тікай, кутя, із покуття, а узвар – іди на базар, паляниці, лишайтеся на полиці, а дідух – на теплий дух, щоб покинути кожух!”
Цього вечора українці “задобрювали” морози. Господар дому відчиняв двері і вигукував: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! …Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу, ні птицю!».
Після вечері виносили надвір «дідуха» і спалювали його. Попіл, що після нього лишався, вважали корисним для майбутнього урожаю.
Починаючи з Водохреща і до свята Стрітення Господнього священники відвідували домівки парафіян і з молитвою благословення окроплювати оселі святою водою.
Сила свяченої “вечірньої” води
У переддень Водохреща у церкві святять воду. З XI ст. бере початок звичай освячення води два рази: в Навечір’я і день Богоявлення Господнього. Деякі історики вважають, що Велике водосвяття в Навечір’я не мало жодного відношення до Христового хрещення. Причину подвійного освячення води пояснюють тим, що водосвяття в Навечір’я вважається символом колишнього хрещення (тому освячують воду у церквах), а водосвяття в день Богоявлення відбувається в пам’ять Христового хрещення в ріці Йордан (тому освячують воду у річках та водоймах). Згодом прийняли подвійне водосвяття.
Освячену воду церква вважає великою святинею та приписує їй чудотворну силу для душі і тіла. На підтвердження цього можна навести слова святого Іоана Золотоустого. У проповіді на свято Богоявлення він казав: “Христос хрестився і освятив єство води, і тому у свято хрещення всі, зачерпнувши опівночі води, приносять її додому і зберігають увесь рік… і стається диво: та вода не псується з часом, зачерпнута сьогодні, вона через цілий рік, а часто і два, і три роки залишається не зіпсована і свіжа”.
Грецька церква називає Йорданську воду великою Агіазмою, тобто великою святістю. А в давнину в церкві був звичай давати пити Йорданську воду тим, кого з певних причин не допустили до причастя. Люди завжди ставився до йорданської води з великою побожністю, а в Навечір’я Богоявлення дотримувалися суворого посту і пили освячену воду наче святе причастя.
З плином часу в Українській церкві під час Великого водосвяття склались деякі обряди, яких не мають ні грецькі, ні слов’янські устави. В Україні з’явилося багато традицій, пов’язаних зі свяченою водою. Нею скроплювали будинки, господарство та різні речі. Так, коли освячену “вечірню” воду приносять у дім, господар, за традицією, кропить кожного присутнього в оселі, потім дім і худобу в хліву, щоб була здоровою.
Вода, освячена у Надвечір’я Богоявлення, або ж як її інколи називають “вечірня вода”, в народі подекуди вважається більш цілющою, ніж з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.
Молитва на Третій Святвечір (Надвечір’я Богоявлення)
На Третій Святвечір існувала традиція кропити святою водою житло та читати молитву.
“Господи Боже мій, нехай буде дар Твій святий і свята Твоя вода на відпущення гріхів моїх, просвітлення розуму мого, зміцнення душевних і тілесних сил моїх, во здравіє душі і тіла мого, підкорення пристрастей і немочей моїх у безмежному милосерді молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь”.
Народні прикмети на Водохресний вечір
- Якщо на Водохресний вечір сніг іде – чекай доброго врожаю зернових культур.
- Яка погода на Третій Святвечір, такою вона буде і на масницю.
- Сильна хуртовина – до хорошого врожаю.
- Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде.
- Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах – чекай багатого врожаю.
- Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
- Якщо зірки на небі яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
- Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір – рік буде врожайним.
- Кажуть, якщо у водохресну ніч вийти на вулицю і помолитися відкритому небу, загадати якесь бажання, то воно обов’язково здійсниться, адже ця ніч вважається “богоявленою”.
