Сьогодні часто можна почути запитання: де був Бог, коли в нелюдських муках вмирали діти, матері, вмирали українці в Бучі, Ірпені? Відповідь на це дав отець Михайло Бучак:
“Мене часто запитують: “Де був Бог, коли в нелюдських муках вмирали діти, матері, вмирали українці в Бучі, Ірпені?”. Бог був там, Він брав на Свої руки кожну стражденну душу і відносив її в рай.
Чому Він не зупинив ці звірства? Бо в Бога немає інших рук, ніж наші, інших очей, уст…
Він створив нас рівними Йому Самому, Він дав нам свободу вибору. Не Бог залишив нас, ми залишили Бога!
Та і чи маємо ми право ставити Йому такі запитання? Де було людство, коли вмирав в нелюдських муках Його Син? Чи поцінували ми цю жертву, котру приніс Господь за нас?
Концерти, шоу збирали десятки тисяч людей, а біля Голгофи в храмах стояли, в кращому випадку, десятки, просто десятки.
Ми не відчули болю Бога, коли на Хресті вмирав Його Син, можливо хоча б тепер ми зрозуміємо, яку жертву заради нас приніс Господь, зрозуміємо, що без Бога Україна і світ не мають майбутнього.
“Прийдіть до мене всі струджені і обтяжені”, – говорить Господь… Чи прийдемо? Чи не забудемо знову про Творця і Отця світу?
Згадаймо пісню: “Покаймося люди, бо горе нам буде, як Бог нас судити прийде!”
Чому я це пишу – бо це і моя вина, вина пастиря, священника.
Демонічна московія прийшла до нас війною не тільки тому, що у нас не було зброї, а найперше тому, що в наших серцях, домівках, поступово вмирала віра: Причастя заразне, ікони з вірусами, храми – місця розповсюдження хвороб.
Тільки з Богом Україна переможе демонічну московію!
Упокой Господи душі полеглих наших Героїв і безневинно убитих мирних жителів в Райських оселях.
Прости нас Господи! Простіть нас, душі мучеників України!
Сьогодні Україна проходить Хресну Дорогу! Але я щиро вірю! Україна Воскресне і розвіються вороги її!
З Богом переможемо! Все буде Україна!”
