Наприкінці січня у світі традиційно згадують людей, які живуть із лепрою (проказою), — хворобою, що впродовж століть була символом страху, ізоляції та соціального відчуження. Для багатьох лепра досі асоціюється з біблійними сюжетами або середньовічними лепрозоріями. Втім, попри досягнення сучасної медицини, ця інфекція не зникла разом з історичними епохами.
Лепра, відома також як проказа або хвороба Гансена – одна з найдавніших хвороб, відомих людству, яка досі трапляється у понад 120 країнах світу. І навколо неї й досі існує чимало міфів. Чи справді вона надзвичайно заразна? Чи небезпечний дотик до хворої людини? І головне: чи можна її вилікувати? Відповіді на ці запитання дає сучасна наука.
Лепра не залишилася в минулому
Лепра — це хронічне інфекційне захворювання, яке спричиняють бактерії Mycobacterium leprae та Mycobacterium lepromatosis. Вони вражають шкіру та периферичну нервову систему і без своєчасного лікування можуть призводити до серйозних уражень, інвалідності та втрати працездатності.
За даними міжнародних організацій, щороку у світі реєструють близько 200 тисяч нових випадків лепри. Найчастіше хворобу виявляють у країнах Азії, Африки та Південної Америки — регіонах із нижчим рівнем санітарних умов і доступу до медичної допомоги. У групі підвищеного ризику — діти, люди літнього віку та особи з ослабленим імунітетом.
Наприкінці 2025 року європейські медіа повідомили про три нові випадки лепри в Румунії та Хорватії — уперше за останні 30 років у країнах ЄС. В Україні станом на початок 2026 року троє пацієнтів із лепрою проходять лікування у стаціонарі ДЗ «Український лепрозорій МОЗ України».
Радимо також прочитати: Шигельоз – хвороба брудних рук. А ви коли мили руки?
Чи справді лепра дуже заразна?
Одним із найпоширеніших міфів є уявлення, що лепра легко передається через дотик. Насправді це не так.
Збудник хвороби поширюється повітряно-краплинним шляхом, переважно через виділення з носа або рота під час тривалого і тісного контакту з інфікованою людиною. Звичайні побутові дотики, рукостискання або короткочасне спілкування не становлять загрози.
Ба більше, близько 95% населення світу мають природний імунний захист проти лепри, – зазначають фахівці Центру громадського здоров’я МОЗ України. А вже на четвертий день після початку специфічного лікування пацієнт перестає виділяти бактерії в повітря і не є небезпечним для оточення.
Хвороба з довгим «мовчазним» періодом
Особливістю лепри є її тривалий інкубаційний період. У середньому від моменту зараження до появи перших симптомів минає 3–5 років, однак у деяких випадках безсимптомний період може тривати до 20 років.
Першими проявами хвороби зазвичай стають плями на шкірі зі зниженою або повністю втраченою чутливістю. Людина може не відчувати болю, температури чи механічного впливу на уражених ділянках. Саме це призводить до травм, опіків, вторинних інфекцій і, як наслідок, — деформацій пальців, кінцівок або втрати зору.
Радимо також прочитати: Лептоспіроз: небезпечна хвороба, схожа на грип
Лепра лікується
Сучасна медицина має ефективні схеми лікування лепри. Якщо діагноз встановлений вчасно і пацієнт розпочинає антибактеріальну терапію на ранніх стадіях, хвороба не призводить до тяжких ускладнень і інвалідизації.
Саме тому лікарі наголошують: при будь-яких підозрілих змінах шкіри або втраті чутливості важливо якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Лепра — це не релігійний символ і не вирок. Вона залишається реальною проблемою охорони здоров’я, але водночас є захворюванням, яке піддається лікуванню. Стигматизація, страх і дезінформація завдають людям не меншої шкоди, ніж сама хвороба.
Завдяки сучасним знанням, профілактиці та доступу до лікування люди з лепрою можуть жити повноцінним життям без страху і без тавра, яке ця хвороба несла століттями.
