Життєві історії Сім'я Секрет успіху

У моєму житті більше немає ніяких «наступного тижня» чи «колись»

Цей лист написала 83-річна жінка своїй подрузі. Його варто прочитати усім жінкам і задуматися: можливо, не варто чекати 83-х років, що почати насолоджуватися життям?

Життям треба насолоджуватися, а не просто «терпіти» його

«Люба! Сьогодні мені виповнюється 83, і я хочу поділитися з тобою однією важливою думкою, яку дізналася за життя.
Тобі зараз 60, і я була б щаслива, якби хтось надіслав мені такий лист 23 роки тому…

Зараз я все частіше читаю – і все рідше витираю пил.
На дачі я годинами можу сидіти на ґанку і насолоджуватися краєвидом – мені тепер начхати, що на грядці бур’яни.
Я досі працюю, але нікому не раджу витрачати на це надто багато часу – час із сім’єю набагато важливіший…
Життям треба насолоджуватися, а не просто «терпіти» його.
Дивно, яким ясним стало моє мислення зараз, коли вже нічого не виправити.
Всі найкрасивіші скатертини, простирадла та сервізи я стала використовувати щодня, а не лише з «особливої нагоди».
Коли йду в магазин за продуктами, одягаю все найкрасивіше.
Я зрозуміла, що не треба чекати «особливого випадку», щоб скористатися найулюбленішими та найдорожчими парфумами. Таке дивовижне відчуття: пахнеш, коли йдеш у банк чи до лікаря.
Мене більше не злять всі ті дрібниці, які так часто псували мені настрій раніше: незакінчені домашні справи, непривітні касири в супермаркеті або бачок у вбиральні.
У моєму житті більше ніяких «наступного тижня» чи «колись».
Все найцікавіше я роблю зараз.
Щоранку я запитую себе: «А що б я сьогодні робила, якби точно знала, що завтра вже не прокинусь?». Це протвережує.
Я тепер частіше дзвоню дітям і намагаюся при кожній нагоді вибачитися за щось у розмові з подругами.
Я намагаюся радіти кожній дрібниці, як дитина, частіше говорити людям, як я їм вдячна, та й просто хвалити те, що мені подобається.
Роки, які кожному з нас залишилися – це подарунок, а не щось, що нібито в тебе ще є.
Ніхто нам нічого не гарантував, навіть завтрашній день. Ніхто нам нічого не винен. Кожен крок – це лише наш вибір.
Можливо, наше життя виявилося зовсім не тим, про яке ми мріяли у дитинстві.
Але поки що ми тут, ніщо не заважає нам танцювати.
Ніщо, крім нас самих!”