Пам’ятайте історію про бабусю, якій дали ящик стиглих груш. Вона щодня з’їдала підгнилу, а кращі відкладала на завтра. А завтра підгнивала наступна грушка, і вона їла її. І так було повторювалося кожен день, поки не закінчилися груші. У результаті бабуся не з’їла жодної гарної груші.
Правдива історія.
І сумна.
І повчальна. І сьогодні такий день, коли я це яскраво це відчула й усвідомила.
Ми віримо, що треба трохи піднатужитися, підзаробити, заощадити, обмежити себе в чомусь. А потім…
Та немає ніякого потім! Є тут і зараз!
Звідки ця впевненість, що щастя треба заслужити?
Заробити?
Дочекатися?
Чого дочекатися? Старості? Кволості? Повної відсутності бажань? Смерті?
“Коли-небудь потім”, “не на часі”, “після перемоги”, або Чим небезпечний синдром відкладеного життя
“Не встигла озирнутися, а життя минуло”
Учора розмовляла із сусідкою по дачі. Запитую: чому така невесела? Вона задумливо зітхнула, сумно посміхнулась і відповідає: “Не встигла озирнутися, а життя минуло”.
Я, звісно, почала її заспокоювати. І вона вимовила фразу, яка, власне, і спонукала мене на цей допис: “Я все думала: ось зароблю грошей, ось побудую дачу, ось діти виростуть і я почну жити для себе. Зроблю модну стрижку, носитиму тільки сукні. Я ж завжди в штанах ходжу, – вона ляснула себе по стегнах, що розповніли, – а мріяла про сукні. Але у штанах зручно…”
Вона замовкла. Я не стала квапити її.
“Діти виросли, дача збудована, гроші є, а… я так і ношу джинси. Та й зачіска така сама – дурний хвостик на потилиці”.
Мені дуже хотілося підбадьорити знайому: так у чому проблема? Давай хутко в перукарню! І сукню купи модну!
Вона втомлено посміхнулася: “Не хочеться. Втомилася я. Розумієш, реальність не виправдала очікування. У вічній метушні я не помітила, як постаріла. Щурячі перегони перемогли”.
Дорога під назвою “потім”
Півночі я розмірковувала про її слова “щурячі перегони перемогли”… У цієї жінки не виявилося “потім”. Вона зникла, вигоріла. На жаль, цей приклад непоодинокий. Таких – мільйони.
Колись прочитала прекрасне висловлювання: “Дорога під назвою “потім” приводить у країну під назвою “ніколи”. Живіть тут і зараз! Дійте! Другого життя у цьому тілі не буде!
Їжте та пийте з гарного посуду. У мене три фетиші в житті: книги, шалики та посуд. І повірте мені, це чудово! Насолоджуйтеся смаком свіжої гуски – не варто її заморожувати.
Їжте красиві яблука – не чекайте, поки вони втратять свою соковитість. Одягайте стильні сукні, взувайте туфельки і під захоплені погляди пройдіться за покупками до місцевого супермаркету. Пийте улюблену каву – нехай ваші смакові рецептори кайфують від задоволення. Читайте книги, мандруйте. Хочеться подуріти – вперед! Спечіть, нарешті, той самий пиріг, приготування якого постійно відкладаєте, бо бракує часу.
І найголовніше: не відкладайте на потім, не економте ніжність, доброту, турботу.
Любіть на повні груди! Обіймайте, цілуйте своїх рідних. Даруйте компліменти. Будьте щедрими на щирість. Все це зробить вас щасливою людиною! А щаслива людина може ВСЕ!
Авторка – Анжела Бантовська
