Не всі батьки природжені педагоги і дуже часто користуються фразами-штампами, які не допомагають виховному процесу, на навпаки, шкодять і травмують.
- “Будеш так поводитися, тебе забере поліція/цигани/вовки…” У жодному разі не залякуйте дитину перед сном, інакше нічні жахіття і страхи гарантовані. Дитина буде боятися сама залишатися у кімнаті, буде плакати, коли вимикатимете світло, сон буде тривожним.
- “У тебе руки з одного місця ростуть!”, “криві руки”, “голова не варить”, “думаєш одним місцем”… Ми часто вимовляємо такі фрази у пориві гніву, коли дитина щось зламала, перевернула тарілку або ненавмисно розбила чашку. Добирайте слова навіть стані гніву, інакше дитина неправильно сформує свій образ. Краще зайвий раз сказати, що дитини розумна голова і вмілі ручки. Пам’ятайте: сто разів назви людину свинею і вона захрюкає.
- “Не плач, ти ж хлопчик”, “Не вередуй, ти ж дівчинка”. Пам’ятайте: не можна заперечувати емоцій, діти мають на них повне право. Якщо дитині зле, краще пошкодуйте її і з’ясуйте чому.
- “Ми тобі все… Ми працюємо як коні, щоб у тебе все було… Ми своє здоров’я віддали… Ми ночами не досипали…” Пам’ятайте про те, що ваша дитина не просила вас жертвувати своїм життям заради неї. Це особливо гнітить, коли нема чим розплатитися за таку жертву.
- “Я в твої роки здобував перемоги/вчився на відмінно/був найкрутішим”. Пам’ятайте, що ваш приклад може бути недосяжним для вашої дитини. І від цього вона не буде більше старатися, а може навпаки – більше замкнутися у собі та опустити руки, зневіритися у власних силах: “Все одно я не буду таким, як тато/мама”.
- “Ми все одно це зробимо, хочеш ти цього чи ні. Бо я так сказала/вирішила!”. Від таких слів дитина починає думати, її думка для батьків не важлива. А отже і вона не важлива. Натомість ви має формувати у дітях відчуття власно цінності гідності. “Звісно я розумію, що тобі не дуже хочеться і ти би краще…, але так склалися обставини, що ми змушені…”
- “Ще раз отримаєш двійку, залишишся без телефона/кишенькових грошей/солодощів” Цією фразою батьки самі підносять на п’єдестал телефон/гроші/солодощі. І дитині від цього кортить їх іще більше. “Якщо розваги заважають тобі добре вчитися, забирають весь вільний час, то нам потрібно побороти цю залежність. Подумаймо разом, як ми можемо це зробити”.
