Життєві історії Культура Сім'я

Це вам не повідомлення у вайбер! Незвичайний лист Лесі Українки до мами

У цьому листі Лесі Українки до матері стільки всього і подій, і емоцій, і теплої доньчиної любові: "Цілую тебе і всіх тигрів". Обов'язково прочитайте або послухайте!

Прослухати цей та інші листи Лесі Українки можна тут: https://soundcloud.com/hellolesya/sets/qhkycvaf3zyv

24 грудня 1893 р. Київ

12/XII 1893

Люба мамочко!

Отримала я від тебе гроші і зараз усі віддала, доложивши ще з попередніх 5 р., так що у мене тепер єсть всього 6 р. вдома. На щоденне життя їх тим часом стане, а от учителям хутко треба платить, ну, та до того часу надішлете. Здається, нічого зайвого не купували, а так папині гроші хутко розійшлись. Врешті, ти ж знаєш, що я не розкидаю грішми як попало, навпаки, готова чого-небудь зректися, коли треба, але що ж робить, коли сама квартира, обід і учення коштують, як тобі відомо, 100 р.

Пальто і блузки нам уже пошили, і злупили за Лілину 2 p., а за мою 1½. Хай мене бог скарає, якщо я коли буду тут блузку заказувать, краще сама пошию. Сьогодні принесли перший № «Искусство и жизнь», так собі газета, «wie könnt es anders sein?» – пришлю її тобі. Спіл[іотті] жив і здоров, і нічого йому не бракує, інспектор кликав його по якихсь факультетських ділах. Оксана і всі Стар[ицькі] здорові, тільки сам Стар[ицький] не зовсім здоров, але се більш мнітельность – лікарі налякали. У них, певно, тепер така мода, щоб показувати тую «щирість» перед пацієнтами.

Бідного Костянтина Ант[оновича] на смерть обрік д-р Арендовський, одказався його корувати і сказав, що нічого з нього не буде. Шкода бідного панича! Сумна пригода теж сталася з Слав[инським], тобі Ліля писала про неї докладно, здається. Хто знає, може, йому спорчено лице назавжди, тепер поки що він ходить обв’язаний та забинтований. Ганебна се вийшла справа, але ганьба падає не на Слав[инського], громадська симпатія на його стороні в сій справі. Тих розбишак студентів виключили по загальному вироку, але чи на сьому скінчиться, невідомо. Отакі-то справи!..

Про літературні справи є дещо цікавого до написання, але нехай се трохи згодом напишу, бо от хутко мають до мене прийти панство виділові, то переб’ють писання. Тут напишу тільки, що Романова читала нам своє нове оповідання під назвою «Акула» («акула» – се єсть деморалізована актриса, що псує життя чесним людям), оповідання се дуже гарне.

Сподівана надія єсть, що Галя переїде жити сюди з Дорпату, чоловік її вже тут, я його бачила, він мені дуже сподобався. Не знаю, які ж би тобі факти з нашого життя написати, якось трудно здумати, що, власне, може бути цікавим з тих фактів, таких відомих і звичайних для нас. Живемо ми гаразд, ніхто в нас нічого не вкрав і нічим не зобидив, люди до нас добре відносяться, лихої слави ми не набираємось, а хіба доброї потрошку.

Прости, що малоцікавий лист, але ти знаєш, що я люблю писати листи «настояще», а тут якраз не можна так.

Цілую тебе і всіх тигрів.

Твоя Леся

Не знаю, чому папа не їде. Вже 12-е – пора б! Від Миші отримала пару листів; обіцяється на різдво «Понеділка» написати.

Послухати цей та інші листи можна тут: https://soundcloud.com/hellolesya/sets/qhkycvaf3zyv