Сад Садиба

Компост з опалого листя: що можна, а що категорично ні

Що робити з опалим листям? Згребти, спалити, вивезти? Це питання щороку восени хвилює усіх власників саду. Спалювання здається найпростішим виходом, але насправді це шкідлива звичка. Під час згоряння листя у повітря потрапляють токсичні сполуки, важкі метали, пил та чадний газ. Це шкодить і довкіллю, і нашому здоров’ю. Крім того, ми фактично знищуємо природне багатство — цінний матеріал, який міг би стати добривом для майбутнього врожаю.

Натомість з опалого листя можна отримати справжнє зелене золото — компост. Це природний спосіб повернути органічні рештки назад у ґрунт, зробивши його родючішим, м’якшим і живішим.

Радимо також прочитати: П’ять причин НЕ палити опале листя, суху траву, бадилля та гілки

Чому компостування листя — це розумне рішення

Компостування — це процес природного розкладання органічних решток мікроорганізмами. Листя в цьому процесі — чудовий матеріал, адже воно містить багато вуглецю, який необхідний для формування якісного компосту.

Використовуючи листя як основу для компосту, ми отримуємо одразу кілька переваг:

Живлення для рослин. Перегній із листя збагачений мікроелементами, що сприяють росту рослин.
Покращення структури ґрунту. Компост робить землю пухкішою, легшою для обробітку й більш водопроникною.
Менше відходів. Ми зменшуємо кількість сміття, яке інакше потрапило б на звалище.
Менше хімії. Використання органічного добрива дозволяє скоротити кількість синтетичних препаратів на ділянці.

Тож замість того, щоб викидати листя, ми фактично створюємо власну фабрику природного добрива.

Яке листя підходить для компосту

Не все листя однаково корисне для компостування. Найкраще підходить листя таких дерев як клен, липа, береза, ясен, тополя, груша, яблуня, черешня чи вишня. Вони легко розкладаються, швидко перегнивають і не містять шкідливих речовин.

Але є і винятки. Деякі види листя не варто класти до компостної купи:

Хвойні породи (сосна, ялина, туя) — містять смолу та ефірні олії, які уповільнюють розкладання.
Горіх, каштан, евкаліпт — містять дубильні речовини і токсини, які можуть пригнічувати інші рослини.
Хворе листя — від яблуні, помідорів чи картоплі, уражене плямистістю, грибками або шкідниками. Збудники не завжди гинуть під час перегнивання й можуть поширитися з компостом на здорові рослини.

Щодо листя волоського горіха — садівники сперечаються донині. Одні переконують, що після тривалого дозрівання в компості воно втрачає токсичність, інші воліють не ризикувати. Якщо ви не впевнені, просто не додавайте його — компост без горіха буде безпечнішим і не менш поживним.

Як зробити компост із листя: покрокова інструкція

Підготуйте місце. Оберіть ділянку у півтіні, захищену від сильного вітру. Ідеально, якщо це компостна яма або дерев’яна скриня висотою й шириною близько 1,5 м. На дно бажано насипати шар дрібних гілок — це забезпечить циркуляцію повітря.
Збирайте листя. Листя краще компостувати сухим і подрібненим. Якщо воно вологе, підсушіть його кілька днів. Подрібнення прискорить розкладання у 2–3 рази.
Закладайте шари. Компостна купа має складатися з шарів:
- шар листя;
- шар “зелених” відходів — скошеної трави, бур’янів, овочевих решток, гною;
- тонкий шар землі.
Листя — це джерело вуглецю (“коричневий” компонент), а трава чи кухонні відходи — джерело азоту (“зелений” компонент). Їхній баланс дуже важливий: якщо азоту замало, компост розкладатиметься повільно.
Стежте за вологістю. Компост має бути вологим, але не мокрим: як добре віджата губка. Якщо він пересох — полийте, якщо занадто вологий — додайте сухого листя або соломи.
Перевертайте купу. Раз на 2–3 тижні перемішуйте компост вилами. Це забезпечує доступ повітря, допомагає зберігати температуру (всередині купи вона може сягати 60 °C) і пришвидшує процес дозрівання.
Укрийте. Щоб компост не пересихав, накрийте його мішковиною, соломою або чорною плівкою. Узимку це ще й збереже тепло.

Як прискорити дозрівання компосту

Якщо хочете отримати компост уже за один сезон — скористайтеся кількома хитрощами:

подрібнюйте листя якнайдрібніше;
додавайте до купи гній або трав’яні настої (вони активізують мікрофлору);
підтримуйте стабільну вологість і температуру;
використовуйте біопрепарати, наприклад «Байкал М» або «Унікал» — вони містять корисні бактерії, які прискорюють процес у кілька разів.

Компост вважається готовим, коли він стає темним, пухким, із запахом вологої землі, без видимих частинок листя.

Радимо також прочитати:

Кладете у скриню відходи, а дістаєте золото, або Рецепт правильного компосту
Як зробити компостер для органічних добрив

Як використовувати готовий компост

Листовий компост — це універсальне добриво, яке можна використовувати в саду, на городі чи навіть для кімнатних рослин.

Для ґрунту на грядках. Додайте його восени або навесні, щоб збагатити землю перед посадкою.
Як мульчу. Насипте шаром 3–5 см навколо дерев, кущів або квітів — це збереже вологу й зупинить ріст бур’янів.
Для розсади. Змішайте компост із садовою землею у співвідношенні 1:1 — отримаєте пухку, поживну суміш.
Для покращення глинистих ґрунтів. Компост робить їх легшими, а піщаним ґрунтам допомагає утримувати вологу.

Якщо компост здається занадто кислим, перевірте рівень pH і додайте трохи деревного попелу. Це нейтралізує кислотність і зробить добриво ще кориснішим.

Декілька порад від досвідчених садівників

Не використовуйте пластикові мішки чи пакети для зберігання листя — воно там просто пріє, а не перегниває.
Не залишайте купу без нагляду: якщо вона пересохне або стане надто щільною, процес зупиниться.
Якщо маєте багато листя, робіть кілька куп одночасно. Одна буде дозрівати, поки інша компостується.
Не бійтеся експериментувати: додавайте кавову гущу, шкаралупу яєць, лушпиння цибулі — усе це збагачує майбутній компост.

Компостування — це найпростіший спосіб подбати про екологію, зменшити кількість сміття й одночасно створити щось корисне. Кожен листок, який ми повертаємо землі, — це вклад у її відновлення.