Історія чудотворного образа
Образ “Чудотворне Джерело” вшановують ще з середини V століття щороку у п’ятницю Світлого тижня на згадку про храм в Константинополі та чудеса, які там сталися.
Цей храм збудував візантійський імператор Лев І. Коли він ще був воєначальником, прогулюючись зустрів незрячого, який знемагав від спраги. Співчуваючи, Лев усадовив його під деревом та пішов шукати воду, але ніде її не знайшов. Коли повернувся стомленим та засмученим до сліпого, то раптом із гущавини почув голос Богородиці: «Леве, не сумуй, вода біля тебе. Увійди у гай, там ти знайдеш живу воду. Напої нею немічного і помаж йому очі – і до нього повернеться зір».
Лев справді відшукав неподалік воду і коли напоїв незрячого та помазав йому очі, той миттю прозрів. Слава про це чудо швидко рознеслася скрізь, і віряни поспішили до цілющого джерела.
Коли Лев став імператором, то передусім повелів звести поряд із джерелом величний храм на честь Божої Матері.
З XVI ст. в українських монастирях теж з’являється звичай освячувати монастирські джерела, присвячувати їх Божій Матері та встановлювати на них списки ікони Богоматері «Живоносне Джерело».
Існує велика кількість прикладів зцілення водою із джерел, освячених на честь Богородиці. Проте диво відбувається лише тоді, коли людина сумлінно і з усього серця молиться та живе у вірі в Бога.
У яких випадках моляться перед іконою “Живоносне Джерело”
Акафіст Божої Матері “Живоносне Джерело” читати необхідно не просто так, а за певним нагоди. Зазвичай робиться це в свято, коли вшановують ікону, при необхідності звернутися до Богородиці з особливим проханням.
Перед образом можна молитися про захист від гріхопадіння. Якщо ви відчуваєте, що над вашою душею нависла загроза, а в життя постійно приходять спокуси, то негайно звертайтеся з молитвою до ікони.
Рятує ікона і від згубних пристрастей, шкідливих звичок і моральних вад, позбавляє від душевних недуг. Молитва стане захисним щитом і допоможе заспокоїти душу, здатна наповнити її світлом.
Молитва перед іконою сприяє тим, хто обтяжений скрутою душевної скорботи і позбавлений життєвих сил, допомагає здолати навіть найважчі недуги.
Нерідко текст акафісту “Живоносне Джерело” читають люди похилого віку, які прийшли в храм.
