17 січня, згідно з новим церковним календарем, вшановують пам’ять преподобного Антонія Великого. Його вважають засновником чернецтва, заступником немічних, називаючи його «наймайстернішим і чесним лікарем недужих».

У народі цей день називають Антонія-зимника або Антоніни-половини, бо вважалося, що половина зими вже позаду. Антонія вважають покровителем домашніх тварин. Колись до нього молилися про здоров’я худоби і вдале отелення корів. Цього дня у церкві освячували сіно і годували ним худобу.

На Антонія і Антоніни пекли спеціальні круглі колобки і пригощали ними дітей – щоб швидше літо настало, адже колобки символізували сонце. Такий хліб також давали літнім і хворим.

Цього дня не можна важко працювати, займатися рукоділлям, переїдати (не можна готувати страви з квасолі і давати дітям, бо захворіють), зловживати алкоголем. Не можна показувати незнайомцям коштовності і дорогі речі, інакше можна привабити злодіїв. Обов’язково потрібно допомагати нужденним.

Яким був Антоній за життя

Антоній народився 251 року у Кіман-ель-Арусі у Єгипті і прожив більш як сто років. Походив із заможної християнської родини. Антоній віддав свої землі односельцям, роздав майно і гроші нужденним. Вів аскетичний спосіб життя. Жив на руїнах закинутих військових укріплень на березі р. Нілу, де провів самітником близько 20 років. Поступово навколо Антонія утворилася громада відлюдників, які прагнули наслідувати його спосіб життя.

Для ченців Антоній був тлумачем чернечого життя не лише своєю поведінкою, а й писанням. Він написав правила для монахів, повчання, постанови, відповіді на різні питання.

Антоній настільки любив самотність, що упродовж 85-річного життя у пустелі тільки двічі залишав її. Попри своє суворе й пустельне життя, преподобний Антоній до інших завжди був ласкавим і людинолюбним, розважливим і твердим, у спілкуванні лагідним і приємним, у бесідах терплячим, у захисті скривджених невтомним.

Перед смертю Антоній заповів учням поховати себе таємно. Але згодом його мощі були відкриті, зараз зберігаються у Франції.

На іконах Антоній Великий зображується старцем у чернечому вбранні. У православній традиції — з роздвоєною бородою, поміж якої проглядає підборіддя. Серед атрибутів святого — посох у вигляді тау-хреста (давній єгипетський символ мудрості), книга, свиня (в такому образі його спокушував сатана), дзвіночок (яким відганяв бісів) тощо.