12 причин, чому люди, які постійно економлять, завжди бідні

У чому підступ економії й коли ощадливість переходить на сторону зла – про це далі. Збережіть собі, щоб уникнути фінансових помилок!

Дослідження, проведені в Принстонському університеті, довели: що більше енергії піде на економію ресурсів, то швидше бідність переможе.

Якщо постійно затягувати пояси, то в боротьбі зі злиднями це зовсім не допоможе.

1. Затягувати пояси доведеться занадто довго, а доходи ледь покриють базові потреби

На думку вчених, задоволення базових потреб при мізерному бюджеті – важка розумова праця. Майже всі ресурси йдуть на боротьбу з наслідками потреби, а не причиною. Простіше кажучи, людина втомлюється так, що не вистачає сил підняти голову і знайти вихід. Бідність підсилює бідність. Замкнуте коло.

Крім втоми, є ще одна проблема – хронічний дефіцит досвіду. Припустимо, можна по-різному розпоряджатися своїми силами й часом:

1. Усувати причину проблеми – брак коштів: заробляти на шматок м’яса / вечері в кафе.

2. Реагувати на наслідки, перетворюючи залишки капусти в щось смачненьке.

Трудовитрати ніби одні й ті ж, але другий варіант в майбутньому відгукнеться проблемами. Під час ліплення котлет з капусти та сухарів людина не розвивається. Навичку імітації м’яса навряд чи можна вказати в резюме. А далі – емоційне вигорання і відсутність перспектив. Коло знову замкнулося.

  • З чого можна почати? Хоча б частину часу слід витратити на стратегічно важливі зміни. Наприклад, пошукати більш прибуткове заняття або підробітку.

2. Збирати на велику покупку при мінімальному бюджеті – фінансове самогубство

Коли немає коштів на повноцінне харчування і якісну медицину, рішення збирати на квартиру (машину, iPhone) – стрибок у фінансову яму.

Давайте для прикладу змоделюємо ситуацію «На що витратити 10 років життя, розв’язуючи житлове питання?».

Варіант № 1: всі 10 років ліпити котлети з нічого, щоб потім пишатися «зате своєю» квартирою. Через 10 років можна буде дозволити собі котлету з яловичини раз в тиждень. Втім, на той час захочеться збирати на весілля дорослим дітям, так що яловичина почекає до святкового застілля. Але це вже інша історія …

Варіант № 2: перші 5 років інвестувати в досвід і знання, наступні 5 – розв’язувати квартирне питання. Або як і раніше орендувати житло. Важливим є те, що через 10 років варіант № 2 дарує можливість обміняти свої знання на найбільшу зарплату і право вибору. Ну а в першому випадку людина буде змушена і далі знижувати витрати, відмовляючись від радощів життя.

  • Що робити, якщо квартиру хочеться, а доходи занадто малі? Спочатку направляти ресурси на організацію кращих умов для заробітку. Наприклад, освоїти нову спеціальність, виїхати з безперспективного міста, купити гаджети або інструменти, що підвищують продуктивність.

3. Економія вимагає стартових вкладень

«Інвестування» та «ресурсозаощадження» – ці поняття стосуються не тільки вчених, але й будь-якої людини. Наприклад, покупець посудомийної машини вже інвестор: він вкладає гроші в побутову техніку, щоб зберегти час і сили. Проект під назвою «Сім’я» отримає користь.

Інвестиції в побут приносять і матеріальну вигоду. Теплоізоляція квартири, морозилка для ягід і навіть пательня, яка не псує котлети, – вони окупляться, але вимагають вкладень. У будь-якому випадку діє принцип «щоб заощадити, готуйтеся розщедритися».

  • Значить, при маленькій зарплаті ресурсозаощадження скасовується? Ні. Тому що гроші, час і сили не повинні відлітати в нікуди. І неважливо, в якому вигляді: пригорілі котлети або переплата за комунальні послуги теж входять в це поняття. А щоб швидше закрити «чорні діри», варто підвищити дохід.

4. Називати вимушену відмову від чогось раціональним споживанням – самообман

Ощадливість – це перетворювати залишки продуктів в колобок, навіть якщо раціон не обмежений бюджетом. Коли холодильник порожній, мова йде вже про безвихідь. Те ж стосується будь-якої домашньої роботи й спроб зліпити з непотребу потрібну річ.

Тут можна заперечити: «Хіба любити готувати – це ганебно?» Ні. Просто ми знову говоримо про право вибору. Гроші дозволяють відмовитися від «актів любові» і піти в кафе, якщо немає натхнення або болить голова. Ну а коли в гаманці порожньо, діє правило «витерпиш-полюбиш».

  • Оцінюючи свою ощадливість, важливо не міняти місцями причину і наслідок. Можна похвалити себе за вміння приготувати щось смачненьке з нічого. А от не прагнути заробляти на смачненьке через талант перетворювати качан у шедевр – поганий варіант.

5. Що нижчий дохід, то менше можливостей заощадити на акційні продукти

Звичайно, відмова від імпульсних покупок – рішення хороше. Щоб не залишити в візку купу смачної, такої, що приємно пахне, але малокорисної «забороненої їжі», краще звірятися зі списком і обмежувати себе. А ось деякі групи товарів можна купувати не за графіком, якщо ціна приваблює. У їх числі побутова хімія та продукти з тривалим терміном придатності.

При низьких доходах менш актуальна порада стежити за акціями та економити на гуртових партіях. Хоча б тому, що немає можливості «заморожувати» кошти без шкоди іншим статтям витрат. Часто доводиться вибирати між великими упаковками товару і побутовими дрібницями – крихітної зарплати на все не вистачить.

6. Високий дохід дає можливість уникати акцій

Одна справа – зниження вартості товару нормальної якості, і зовсім інша – коли прилавок нагадує рулетку. Що нижчий дохід, то частіше покупці ризикують. Наприклад, беруть рибу, яка здохла в магазині.

Також підвищується ймовірність самообману: замість смачних і корисних продуктів організму пропонують вироби (і підробки). «Креветки» з рибного фаршу, псевдо ікра, фарбовані шматочки оселедця «а-ля лосось» – вони дешевші від оригіналу, але по співвідношенню ціни і якості явно програють.

7. Економ-варіанти часто пов’язані з ризиками для здоров’я

Багато поганих ідей приходять в голову через бідність. Наприклад, замінювати корисні продукти ковбасою з курячих шкурок і ароматизаторів, а якісну медичну допомогу – сумнівними народними методами. Найчастіше організм не відразу реагує на позбавлення: збирає образу роками, а потім виставляє рахунок.

Вчені підтвердили вплив бідності на здоров’я, і справа не тільки в якості харчування або медичної допомоги. Безгрошів’я – це перш за все стрес, який підвищує ймовірність розвитку діабету, інфекційних і серцево-судинних захворювань. Такий стрес впливає навіть на ДНК, створюючи біологічні передумови до депресії.

  • Достаток в холодильнику навряд чи з’явиться в одну мить, а тривоги переслідують і багатих людей, і бідних. Але можна хоча б діяти від протилежного: не шкодити собі. Своєчасні візити до лікаря допоможуть уникнути багатьох проблем.

8. Народні методи економії не гарантують позитивного результату

Коли доводиться урізати витрати, під пильну увагу часто потрапляють поради з серії «Навчись робити сам (витонченим способом)» або «Знайди бюджетні аналоги потрібних коштів». Вони корисні доти, поки не кидають виклик здоровому глузду. В описі способу рідко вказані можливі ризики, тому можна втратити гроші або (в кращому випадку) час.

  • Розвіє сумніви калькулятор. Досить порівняти цифри у 2 стовпчиках: «заощаджу» і «можу зіпсувати».

9. Емоційний добробут під загрозою

Відмова від емоційного розвантаження на користь матеріальних благ або накопичення грошей здається природною. Даремно. Бізнес-плани та хороші ідеї виникають в голові – значить, там повинен бути порядок. У несприятливих умовах мозок зосередиться на рутині. Така зашореність, на думку вчених, заважає побачити і використовувати можливості для розвитку. Немає натхнення – немає сил.

Що робити? Проганяти думки зі згубними сценаріями. Наприклад:

  • «Я лаюся зі свекрухою щодня. Переїхати? Ми на квартиру накопичуємо. Не віддавати ж гроші чужому дядькові! »
  • «На курортах в кафе такі ціни! Візьму-но я з собою мультиварку».
  • «Ось ми ж якось росли без планшетів і роликів. Нехай син майструє пістолет з палички – розвиває фантазію».

10. Відмовляючись від речей своєї мрії, ми компенсуємо «моральні страждання» іншими покупками

Потреби людини безмежні, а тому нам завжди буде хотітися більшого. Втім, це не виправдовує постійних відмов від бажаного, адже тоді за справу береться психіка.

Припустимо, хтось давно не був у відпустці. І начебто можна викроїти на поїздку, але в режимі економії з такою сумою шкода розлучатися. Відпочинок відкладається. Незадоволеність впливає на гаманець через душевні струни: «Ай, як сумно! О, футболки по акції – вони компенсують страждання. А ще візьми бусики, трусики, босоніжки».

У підсумку замість чогось потрібного, але дорогого, купуються замінники дешевші: вони дарують одномоментну радість, але головну потребу не задовольняють.

  • Якщо такий сценарій повторюється часто, краще наступити на горло внутрішньому рахівнику, придбати бажане і захистити себе від майбутніх спокус.

11. Що скромніший бюджет, то більша залежність від людей, які оточують

Взаємовиручка – це добре. Але не в тих випадках, коли допомога обходиться дорожче від якісної послуги. Наприклад, людина не найме бригаду вантажників, а сподівається на умовного Васю, який допоможе перенести меблі. Ну і нехай цей Вася пізніше нагадає про моральний борг в невідповідний момент. Зате вантажники не нажилися.

Що скромніший бюджет, то актуальніший принцип «притягни друга і заощадь на фахівцях».

Чужі «хочу» і «треба» можна ігнорувати, якщо ви самі не перекладаєте на когось свої проблеми. Ось чому вигідніше направити сили на добре оплачувану роботу, а не продовжувати ланцюжок взаємних боргів.

  • «Наче знайти хорошу роботу так просто!». Не просто. Але є компроміс: забути шкідливе «Що люди скажуть?» і тарифікувати допомогу. Оплачуючи послуги друга Васі, вдається зберегти моральну свободу. І коли Вася покличе клеїти шпалери, можна буде або відмовитися, або озвучити вартість своєї роботи.

Напрошується загальний висновок: щоб економити, потрібно в першу чергу підвищувати дохід. Жорсткий контроль витрат – це тимчасовий захід. Все життя відмовляючи собі у великих і маленьких радощах, можна залишитися залежним від обставин і просто сумним назавжди.

За матеріалами

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook