Коли мене запитують, чи хотіла б я змінити щось у своєму минулому, зазвичай відповідаю, що ні. Адже саме та послідовність подій зробила мене тією, хто я є сьогодні. І це я не проміняла б ні на що.
Але буває, мене питають, чи хотіла б я повернутися у свої 16-18 років, прожити юність знову. І тут теж скажу: ні, Боже збав, адже те, якою я є зараз, подобається мені в рази більше, навіть попри вікові зміни. Так, я вже не можу навчатися так швидко, як раніше, або їсти все, що хочу, без наслідків. Та попри це я відчуваю себе впевнено та комфортно у своєму віці.
Але якщо озирнутися назад і подумати, чого мені не вистачало тоді, і з чим я порадила би працювати молодим людям зараз, то є дві важливі речі, які варто засвоїти ще в юному віці:
1. Самооцінка і самоповага
Самооцінка — це основа здорових стосунків із собою. У молодому віці самооцінка часто буває нестабільною, і це цілком природно. Але часто ми не усвідомлюємо, що наша самооцінка формується під впливом різних факторів: сімейних моделей, стосунків з однолітками, травм, пережитих у підлітковому віці.
Булінг, жорстокі слова від дорослих чи знайомих, соціальні стереотипи — усе це впливає на наше сприйняття себе. Потрібно починати працювати з самооцінкою, шукати способи цінувати і поважати себе, а згодом це автоматично веде до прийняття себе таким, яким ти є.
Я порекомендувала би звертати увагу на власні емоції та реакції, більше розуміти, що вони означають, і не ігнорувати свої потреби. Зазначу, що прийняття себе — це не шлях до ідеальності, а навпаки, розуміння і прийняття своїх недоліків і особливостей. Адже чим швидше це усвідомити, тим легше буде рухатися вперед.
2. Межі і здорові стосунки
Здатність встановлювати здорові межі — це важлива навичка, яку багато хто недооцінює. У юності часто немає чіткої ідеї, що ми маємо право відмовляти, просити допомогу чи відстоювати свою думку. Відсутність таких навичок часто призводить до того, що ми намагаємося догодити всім навколо, забуваючи про власні потреби.
Не можна дозволяти іншим людьми маніпулювати нашими емоціями чи використовувати нас. Важливо навчитися говорити «ні», не відчуваючи провини. Це стосується не тільки стосунків з колегами чи знайомими, а й родичами, друзями, навіть близькими людьми. Ми не повинні дозволяти нікому знецінювати наші почуття або змушувати нас відмовлятися від себе заради інших.
Важливо розуміти, де проходять ваші межі, і поважати їх. Вміння відрізняти, де є здорове спілкування, а де — маніпуляції чи знецінення, дозволяє зберегти психічне здоров’я й емоційну рівновагу. Ці навички дозволяють не тільки зберігати ресурс, а й розвивати справжні, здорові стосунки.
Яким був би мій досвід, якби я змінила щось?
Ще кілька років тому я б не змогла уявити, що моя самооцінка і межі можуть бути такими важливими для мого благополуччя. Це, безумовно, вимагає часу і зусиль, щоб зрозуміти та прийняти ці речі, особливо якщо ти виріс у середовищі, де ці питання не піднімалися. Але досвід і обставини привели мене до того моменту, коли я нарешті змогла зрозуміти, що таке справжня впевненість у собі і важливість здорових меж.
Тепер, оглядаючись назад, я розумію, що саме ці два аспекти, які я не зовсім усвідомлювала раніше, мали б значення, якщо б я могла повернутися до свого молодшого віку. Але все це дозволило мені стати тим, хто я є зараз, і я щаслива, що мої шляхи призвели мене до того місця, де я зараз.
Що я не змінюю?
Я дуже задоволена тим, де я зараз. Хоча, безумовно, я б не хотіла пережити той же досвід ще раз, я ціную те, що він мене навчив. Саме це сформувало мене такою, як я є, і допомогло прийняти себе. Тому, попри всі труднощі, я не змінила б нічого у своєму минулому. І, якщо чесно, я навіть не хотіла б повернутися в юність. Моє теперішнє я значно більше мене радує.
Тож, коли мене запитують, чи змінила б я щось, я відповідаю: ні, бо саме цей досвід привів мене до того місця, де я відчуваю себе цілісною і щасливою.
Радимо також прочитати:
- Десять правил щасливої самодостатньої жінки
- Десять порад, які я би дала собі в юності
