Деякі матері надмірно хвилюються про своїх дітей. Вони постійно побоюються, що з дитиною може статися щось страшне чи неприємне.
У прагненні бути ідеальними такі матері не дозволяють собі дбати про себе – відпочивати, отримувати задоволення від життя, мати хобі та друзів. Вони цілком присвячують себе дитині. При цьому, не залишаючи їй шансів вирости щасливою, вільною людиною.
- Ось який вплив на життя дочки має материнський образ
Як матері позбутися надмірної тривожності
За постійною тривогою ховається страх бути поганою матір’ю, зустрітися з негативною оцінкою оточуючих. Тривожна мати має численні заборони – на вибір себе, своїх інтересів, стосунків з чоловіком.
Така жінка починає гіперопікати дитину, перетворюючи свою тривогу на зайву турботу про неї. Мати почувається потрібною, контролюючи кожен крок своєї дитини. При цьому вона не помічає, що сповільнює її ріст.
Відбувається інфантилізація дитини, вона стає проблемною та вимогливою.
Діти навчаються бути дорослими у матері. І завдання «хорошої» матері дати дитині таку можливість. Дозволити дорослішати. Це відбувається поступово. Спочатку діти вчаться самостійно їсти, ходити, розмовляти, ходити у горщик. Потім ухвалювати власні рішення, відповідати за наслідки своїх вчинків.
Дитина навчається у батьків. Любов до життя «заразна» і передається дитині так само, як і тривога, заборони та обмеження.
- Як тривога впливає на здоров’я, тест на тривожність
Батьківська тривога зникає, коли зміщується фокус уваги з дитини на себе та партнера. Коли життя батьків наповнене власними смислами.
Близькість батьків як чоловіки та жінки надає дитині модель щасливих подружніх стосунків. А у дитини з’являється право на своє життя.
Зміна стосунків з дитиною починається з лікування свого внутрішнього світу.
Дитині дуже важливо бачити, що мати має своє життя, свої інтереси.
Коли на першому місці в житті жінки не дитина, а чоловік, у дитини з’являється взірець щасливих подружніх стосунків.
Якщо батьки поруч, їм добре разом, дитина може радіти, гратися та спокійно дорослішати.
Авторка – психологиня Ольга Милашина