Крик не допомагає вихованню, а лише заважає знайти спільну мову із чадом і віддаляє його від батьків, готових в будь-яку секунду вибухнути. Для дитини мама і тато – найважливіші і улюблені люди в житті. І гнівні крики – справжня травма для несформованої психіки дитини. Крім того, таку модель відносин малюк в майбутньому може застосувати у своїй родині.
Чому ми кричимо на дитину
У батьків може бути багато причин, щоб підвищити голос. Деякі з них досить прості, але інші вимагають особливого підходу.
- Вони слабші. Щодня дорослі переживають неприємні емоції. Проблеми на роботі, сварка з чоловіком або дружиною, погане самопочуття, невдоволення собою – все це накопичується і шукає вихід. В результаті страждає найслабший – малюк, на якого ви виливаєте весь негатив, навіть не замислюючись про це.
- Невміння пояснити. Звичайно ж, завжди набагато простіше скомандувати, ніж пояснювати, що саме потрібно зробити і навіщо. Але немає поганих учнів, є вчителі, у яких не виходить добре пояснити. Але таким чином ви просто будете пригнічувати дитину.
- Власний страх. Ми страшенно боїмося, що нашому чаду доведеться постраждати від цього світу. Але в прагненні захистити дитину від всього дуже важливо не переступити межу і не перекрити бажання взагалі виходити з дому.
- Невідповідність мрії і реальності. Інтернет рясніє красивими фото усміхнених, рожевощоких малюків і сяючих від щастя мам. Насправді в материнстві присутній ряд інших факторів: недосип, дитячі істерики, упертість, тривога. Батьки чекають від дитини одного – і отримують зовсім інше.
5. Невдоволення власним життям. Негатив на роботі, проблеми і стреси призводять до дратівливості і примушують відчувати пригніченість. В такому стані непросто спокійно реагувати на витівки дитини.
6. Форма поведінки. Якщо людина звикла до певної моделі сім’ї – вона може почати привносити деякі риси в свою власну, вважаючи це правильним рішенням. Саме тому дуже важливо знайти баланс і навчитися домовлятися з дитиною без підвищення голосу.
Як перестати кричати
Ми вже розібралися, чому підвищуємо тон. Тепер дізнаймось, як перестати це робити.
- Хороший приклад. Діти – це дзеркало своїх батьків. Щоб дитина могла самостійно справлятися з почуттями – потрібно навчити її це робити. Реакція дітей – це, насамперед, те, що ми їм показуємо. Будьте прикладом для своєї дитини.
- Поміняйтеся місцями. Всі ми були дітьми, ось тільки з віком забули про це. Щоб зрозуміти чадо, спробуйте подумки стати на його місце. Адже вам теж не подобається, коли вас критикує начальник або лає подруга. І напевно вам би теж хотілося отримувати постійну підтримку від близьких людей.
- Відпочивайте. Більшість проблем криється в банальній нестачі відпочинку. Не бійтеся попросити допомоги у чоловіка і родичів або найняти помічницю. Намагайтеся знаходити час на себе і не боятися відпочивати.
І пам’ятайте: не буває нічого ідеального. Не бійтеся відкритись своїй дитині – і вона відповість тим же.
