Кожна мама знає, як це непросто навчити дитину читати. Тим паче, коли малеча зовсім не хоче цього робити. А скоро йти у школу! Не засмучуйтеся, навчити дитину читати можна просто, швидко і без примусу. Як це зробити, радить вчитель початкових класів із великим досвідом роботи. 

Дізнатися більше про те, як навчити дитину читати, можна у книзі «Я можу навчити дитину читати» (I Can Teach My Child to Read), яку опублікувала вчителька початкових класів Дженай Джейкобсон. У цій книзі вона дає поради, які можуть стати у пригоді дітям будь-якого віку.

Якщо такої книги у вашій домашній бібліотеці немає, пропонуємо вашій увазі шість основних порад педагога. Не застосовуйте всі прийоми вкупі і не чекайте, що вашій дитині одразу все вдаватиметься. Будьте терпеливими, але послідовними і наполегливими!

1. Читайте дитині вголос

Навчання читанню є процесом, що починається з раннього дитинства. (Ні, я аж ніяк НЕ пропагую програми, що вчать ваше дитя читати, використовуючи картки!) Що я заохочую вас робити – то це почати читати з малюком через декілька днів після його народження.

Це й особливий час вашого єднання, і можливість прищепити дитині любов до книжок. При цьому задоволення від такого читання є єдиною гарантією успішного читання у майбутньому. І якщо діти не вчаться насолоджуватися читанням змалечку, це, найімовірніше, стане на заваді їхнім здібностям у майбутньому.

Що я заохочую вас робити – то це почати читати з малюком через декілька днів після його появи.

Скільки читати своїй дитині – обирати вам. Утім, намагайтеся читати хоча б 3-4 книжки на день, навіть якщо дитина ще геть маленька. Коли вона подорослішає і зможе довше концентрувати увагу, спробуйте читати разом із нею хоча б 20 хвилин щодня.

Ось декілька вікових категорій і різних форматів книжок, які до них пасують. Але, звичайно, читайте те, на що саме ваша дитина реагує і від чого отримує задоволення!

• 0 — 1 рік: колискові, книжки-картонки з реалістичними малюнками, книжки з тканини з різними текстурами, книжки з піснями;
• 1 – 3 роки: римовані книжки-картинки, книжки з піснями, книжки-картонки з короткими оповіданнями;
• 3-5 років: абетки, книжки з піснями, книжки-картинки, римовані книжки-картинки.

2. Ставте питання

Питання, поставлені під час читання, заохочують дитину до взаємодії із книжкою, а також розвивають вміння розуміти прочитане.

Річ у тім, що коли головна мета читання для вас полягає у здатності дитини «відтворювати» слова, то ви повністю втрачаєте суть. Адже навіть діти, які вміють досить вільно читати, можуть усе ще не усвідомлювати, що саме вони читають. А якщо дитина не може зрозуміти що вона читає, тоді читання не має сенсу взагалі!

Показуючи зовсім малій дитині картинку кота, ставте питання на кшталт «Ти бачиш кота?». Це не лише розвине її словниковий запас, але й заохотить взаємодіяти з книжкою, яку вона читає.

Коли ж дитина подорослішає, просіть її самостійно знаходити у книжці різні предмети, істот тощо й відтворювати звуки побачених у ній тварин.

Питання, поставлені під час читання, заохочують дитину до взаємодії із книжкою, а також розвивають вміння розуміти прочитане.

Дітям у віці 2-х або 3-х років починайте ставити питання  перед, протягом і після читання книги. Покажіть дитині обкладинку книжки і запитайте, про що, на її думку, йтиметься у цій історії.

Під час читання попросіть дитину передбачити розвиток подій, запитайте, чому герой зробив саме такий вибір. Якщо героя зображно з яскраво вираженою емоцією, поцікавтеся у дитини, чи вона колись почувалася так само. У кінці книги запитайте, чи передбачення стосовно фіналу справдилися. А тоді — що дитина запам’ятала з прочитаного.

Зміна перелічених технік читання вголос відповідно до віку й розвитку вашої дитини є прекрасним способом розвивати та підвищувати здатність розуміти прочитане.

3. Будьте хорошим прикладом — читайте самі

Навіть якщо дитина захоплюється книжками з раннього дитинства, вона може швидко втратити інтерес, коли не матиме перед собою взірця. Якщо ви самі не є завзятим читачем або читачкою, докладіть зусиль, аби дитина бачила вас за читанням — хоча б декілька хвилин щодня! Читайте журнал, кулінарну книгу, роман, Біблію… вибір за вами! Але покажіть своїй дитині, що читати — це те, що мають робити навіть дорослі.

Покажіть своїй дитині, що читати — це те, що мають робити навіть дорослі.

Як батьки, ми інколи занадто переймаємося бажанням зробити дітей успішними у майбутньому. Але ми часто забуваємо, що діти часто вчаться на нашому прикладі. Тож оберіть собі книжку і зробіть перерву на читання… авжеж заради вашої дитини!

4. Відшукуйте і впізнавайте літери довкола

До того як народилися наші хлопчики, ми розмалювали і почепили над дитячими ліжечками величезні дерев’яні літери їхніх імен. Я ніколи не подумала б, що ці букви настільки сприятимуть навчанню старшого сина! Приблизно у 2,5 роки він почав цікавитися літерами свого імені. Саме так він і навчився вимовляти своє ім’я, так само, як й ім’я свого молодшого брата.

З теоретичної точки зору, це — так звані написи у довкіллі, якими є всі написи довкола нас: вивіски на фаст-фудах, етикетки, дорожні знаки, одяг, журнали тощо.

Завжди памятайте, що нашою кінцевою метою є виховати не дитину, яка бездумно все зазубрюватиме, а учня, що вчитиметься протягом усього життя і любитиме читати.

Часто ми змушуємо дітей певного віку вчити назви букв. Ми купуємо картки, що обіцяють навчити дітей літерам. Ми знову та знову муштруємо дворічних малюків. Не купуйтеся на це. Дозвольте дитині бути дитиною і скористайтеся «сприятливими для навчання митями»!

Дитячий розум подібний до губки і здатен запам’ятати абетку, якщо його вимуштрувати. Але це — не найефективніший або найрезультативніший метод. Натомість, напис, який дитина бачитиме щодня, пробудить у ній інтерес та цікавість. І це — ваш шанс застосувати практичну навичку, що має реальне значення та вагу для дитини.

Не подумайте, що я вважаю вивчення алфавіту безглуздим — воно, поза сумнівами, важливе. Але спосіб, у який ми навчаємо абетці, є значно важливішим! Завжди пам’ятайте, що нашою кінцевою метою є виховати не дитину, яка бездумно все зазубрюватиме, а учня, що вчитиметься протягом усього життя і любитиме читати.

Діти вчаться краще, коли активовано різні сфери чуття. Ось чому практичне навчання сприяє кращому запам’ятовуванню та концентрації уваги.

Якщо дитина зацікавилася літерами і ви почали використовувати пораду №4 для впізнавання цих літер, почніть впроваджувати заняття, що активують якомога більше чуттів. Пам’ятайте, що вивчення назв букв є не таким важливим, як вивчення звуків!

Аплікації з алфавіту допоможуть дитині навчитися асоціювати форму букви зі звуком, до того ж вони розвивають дрібну моторику коли ви вирізаєте, клеїте і творите!

Є безліч способів, як активувати різні сфери розвитку для розпізнавання літер і навичок раннього читання. Аплікації з алфавіту допоможуть дитині навчитися асоціювати форму букви зі звуком, до того ж вони розвивають дрібну моторику коли ви вирізаєте, клеїте і творите!

Ігри, де використовується велика моторика (наприклад, брязкання брязкалом на відповідну букву), є також чудовим способом активувати рух. І, звичайно, кожна дитина любить пісні та рими! Дізнайтеся більше про сильні сторони й інтереси своєї дитини і виберіть заняття, які пасують саме їй.

6. Класифікуйте жанри

Коли дитині виповниться ±5 років і вона зможе відрізняти реальність від вигадки, я рекомендувала б почати знайомити її з різними жанрами книжок під час спільного читання. Це не так складно, як може здаватися.

Є близько 5 жанрів дитячих книжок, на які я раджу звернути увагу. Звичайно, ви можете використовувати слово «тип» замість «жанр», якщо так легше запам’ятати.

1. Документальні (правдиві історії чи факти про тварин, людей, місця тощо);
2. Фантастика (вигадані історії, не можуть відбуватися у реальному житті через магію, тварин, що розмовляють тощо);
3. Реалістичні історії (вигадані історії, що теоретично можуть відбуватися у реальному житті через правдоподібність героїв та подій);
4. Книжки-абетки;
5. Книжки з піснями.

Коли дитина класифікує книжки за жанрами, то їй спершу потрібно подумки зробити певні висновки про книжку та пригадати деталі. Тоді використати цю інформацію, щоби визначити, до якого жанру зарахувати цю книжку.

Зрештою, пригадуючи риси інших книжок цього ж жанру, встановити зв’язок між ними. Ця проста дія займе 5-10 секунд після прочитання книжки, але вона точно розвине здатність осмислювати й аналізувати інформацію!

Коли ми заохочуємо дітей думати й аналізувати щойно прочитану книжку, то мимоволі моделюємо їхнє майбутнє самостійне читання!

Важливо зазначити, що не всі книжки належатимуть до цих жанрів, особливо книжки для вивчення звуків (phonics readers). Раджу робити цю вправу лише з хорошою художньою дитячою літературою.

Пам’ятайте, наша мета полягає у тому, щоби діти розуміли, що вони читають. Інакше читання принесе їм мало користі. Коли ми заохочуємо дітей думати й аналізувати щойно прочитану книжку, то мимоволі моделюємо їхнє майбутнє самостійне читання!