Лист до моєї внутрішньої дитини
Ти, моя Любов, мій Ангел, що живе всередині мене. Саме час подбати про себе, так?
Ти, хто не мала шансу прожити своє життя в дитинстві…
Те, яке ти хотіла.. Те, про яке ти мріяла. Дитина може висловлювати свої емоції, потреби та особисті почуття безумовно.
Це дитина, яку не судять…
Це дитина, яку не покинули, не принизили, не зрадили, не відкинули.
Дитина має можливість вільно розважатися, проводити час зі своїми батьками і наповнюватися приємними радісними спогадами про них.
Та, що зрозуміла і пробачила свої помилки, не порівнювалась із братами та сестрами.
Ту дитину, яку втішили і обійняли.
Це щаслива, люблена і любляча дитина. Просто…
Ти, якій довелося створити сталеву оболонку, щоб захистити себе від того, що так сильно ранить. Ти, яка зростала день у день, не розуміючи життя.
Ти, яка носить усі ті душевні рани, які травмували твої маленькі милі крильця…
Пора вам розправити свої крила і полетіти
Живи у цьому світі, де ти нарешті зможеш усміхатися, а не страждати.
Ти – моє маленьке серце, що плаче, моя маленька краса, моя внутрішня дитина.
Я зрозуміла, що насправді це ти і тільки ти все ще спрямовуєш мої кроки.
Всі ці роки я вдавала, що не чую… Хоча я не особливо слухала…
Твої бажання, твої страхи, твої болі, твої рани, твій пошук любові та безпеки, твої розчарування, я дозволяю їм потонути у твоїх емоціях.
Я ще не ставила собі правильні питання.
За все це я прошу у тебе пробачення…
Сьогодні ти нарешті хочеш стати “справжньою собою”
Тією, яка більше не буде намагатися пристосуватися до того, що на тебе не схоже.
Тією, хто більше не буде намагатися заповнювати свої труднощі всякими “мовами”, щоб компенсувати їх.
Ти, моя внутрішня дитина, яка плаче, сьогодні я беру твою маленьку ручку і всією своєю любов’ю, всією своєю добротою та всією ніжністю, я допоможу тобі назавжди відпустити минуле, щоб ми жили у зціленому світі…
Авторка – Стефані Лелуар
