Їжа є частиною нашого життя. Вона не лише насичує, а й стає джерелом задоволення, емоційної підтримки або, навпаки, провини. Чому ж у деяких людей стосунки з їжею набувають проблемного характеру? Чому одні з нас переїдають, а інші навмисно обмежують себе в їжі?
Їжа як спосіб адаптації
Ми їмо не лише для того, щоб втамувати голод. Їжа пов’язана з емоціями та спогадами, і для багатьох стає способом впоратися зі стресом. Наприклад, спільна вечеря з друзями асоціюється з розслабленням після важкого дня, а улюблені ласощі можуть стати «втіхою», коли поганий настрій.
Саме по собі використання їжі для зняття напруги не є проблемою. Проблеми починаються, коли людина не має інших способів справлятися зі стресом, окрім їжі. У таких випадках вона стає механізмом адаптації, що може призвести до розладів харчової поведінки.
Радимо також прочитати: Вправи, які допомагають від стресу, коли не вигрібаєш
Компульсивне переїдання: коли їжа виходить з-під контролю
Періодичне переїдання – явище знайоме кожному, особливо під час свят чи особливих подій. Але коли це стає регулярною звичкою, супроводжується відчуттям втрати контролю, почуттям провини та нездатністю зупинитися, це може свідчити про компульсивне переїдання.
Ознаки компульсивного переїдання включають:
- їсти швидше, ніж зазвичай;
- їсти до відчуття дискомфорту;
- їсти без фізичного відчуття голоду;
- їсти на самоті через сором;
- відчувати провину та пригніченість після переїдання.
Цей розлад може бути пов’язаний із гормональним дисбалансом або психоемоційними факторами, такими як тривожність чи низька самооцінка.
Булімія та анорексія: крайнощі у контролі над тілом
У людей, які страждають на булімію, переїдання супроводжується компенсаторною поведінкою – очищенням організму через блювання, надмірні фізичні навантаження або використання проносних засобів. Головним мотивом є страх набрати вагу, навіть якщо вона в межах норми.
Анорексія, навпаки, проявляється в свідомій відмові від їжі, що може призводити до небезпечного виснаження. Людина прагне абсолютного контролю над своїм тілом і вагою, навіть ціною власного здоров’я.
Харчова поведінка та соціальні фактори
На наші звички щодо харчування значною мірою впливає соціум. Пропаганда «ідеального» тіла, дієтичні тренди, страх зайвих калорій – усе це змушує людей сприймати їжу як ворога або засіб контролю над собою.
Крім того, певні харчові розлади можуть залишатися непоміченими через їхню нормалізацію. Наприклад, орторексія – надмірна турбота про якість їжі – може виглядати як здорова звичка, але насправді обмежує людину в соціальному житті та створює постійний психологічний тиск.
Деякі люди мають генетичну схильність до розладів харчової поведінки, проте для їхнього розвитку необхідні додаткові чинники. Серед них – суворі дієти та обмеження, підвищена емоційна чутливість, травматичні переживання та інші поведінкові залежності. Важливу роль відіграє і підлітковий вік, оскільки в цей період найчастіше проявляються симптоми булімії та анорексії через бажання відповідати очікуванням оточення та прагнення до соціального схвалення. Водночас такі розлади можуть з’явитися і в дорослому віці.
Радимо також прочитати: Які причини переїдання та як з ними боротися: поради психотерапевта
Як впоратися з проблемами харчової поведінки?
Позбутись РХП може бути непросто, оскільки людині важко розлучитися з розладом, який уже виконує певну функцію. Наприклад, дає відчуття контролю чи розради в складному та непередбачуваному світі.
Розлади харчової поведінки мають складну природу та потребують комплексного підходу. Психотерапія, особливо когнітивно-поведінкова терапія, допомагає виявити тригери, які викликають порушення харчової поведінки, та розробити альтернативні стратегії подолання стресу.
Також важливо розрізняти фізіологічний голод і емоційне бажання їсти. Ведення харчового щоденника може допомогти усвідомити власні звички та їхні причини. Якщо переїдання або навмисне обмеження їжі стає способом впоратися з емоціями, варто шукати інші методи, як-от медитація, фізична активність чи спілкування з близькими.
