Такий чоловік зустрічається один раз у житті. Він з’являється, коли ти щойно обірвала чергові стосунки і ще не встигла зализати рани. Здоровий глузд кричить тобі в саме вухо, але ти вдаєш, що не чуєш, тому що ця мерзенна незамінна штука в тебе в грудях раптом гепнула кудись униз, як кабінка старого ліфта. І не має значення, як він виглядає. Його голос звучить чарівно, а його недоліки здаються «родзинками». І ось уже ти слухняно йдеш на його поклик, не в змозі відвернутися від його гіпнотичного погляду.
Неважливо, у що ти віриш – він може здаватися і богом даним, і чортом посланим. Ти прокидаєшся і засинаєш із думками про нього. Якщо він поруч, ти взагалі не засинаєш. І не важливо, розмовляєте ви чи кохаєтеся, тобі здається, що ви подібні в усьому – в рухах, у думках, у почуттях. Він закінчує твої фрази і допиває твоє вино, ти докурюєш його сигарету і носиш сорочки. Твої батьки тебе втратили, а подруги не можуть додзвонитися. Ти думаєш, це кохання? Ні. Це Obsession.
Словник настирливо нав’язує мені переклад слова як одержимість, але це не зовсім так. Obsession це кліп Army of Lovers, це душа навиворіт і серце не на місці, це солодкий нічний кошмар, що закінчується задушливим оргазмом, це «не можна» помножене на «хочу».
Ти сама себе не впізнаєш і не знаєш, що робити. Він розвалив твій звичний світ, не збудувавши нового. Ти, яка звикла все контролювати, опинилася під владою непідвладної тобі стихії. І знаєш, що найстрашніше? Тобі це подобається. Ти не будуєш на нього матримоніальних планів, ти не вигадуєш імена вашим дітям. Цей чоловік не для того, щоб сидіти на прив’язі. Він як вітер може бути ласкавим і нещадним, і тебе збуджує відчуття небезпеки, що йде від нього. Ти не можеш його контролювати, і тобі лестить, що поряд з тобою цей дикий звір перетворюється на ніжного коханця.
Що ж робити? Насолоджуватися!
Ловити кожну мить – як у дитинстві сніжинки язиком. Вчитися танцювати та куштувати нові страви, подорожувати та читати інші книги, пізнавати своє тіло та розширювати можливості своєї душі. І обов’язково – забити на всіх, хто пророкує тобі лихо. Ні, я не кажу, що ти мусиш йому сліпо підкорятися і довіряти. Я говорю про те, що ти маєш довіряти СОБІ. Ні мама, ні сусідка тітка Катя не знають, що тобі потрібно. Зрозуміти це можеш лише ти сама. І такий чоловік, як ніхто інший, допоможе тобі розібратись.
Не чіпляйся за нього і не намагайся загнати у звичні рамки. Не проси його відвезти бабусю твою на дачу або купити прокладки. Все, що потрібно, цей чоловік зробить сам. Він навчить тебе розбиратися у вині та сузір’ях, керувати яхтою та кататися на гірських лижах. Він поведе тебе в похід без карти, де ви спочатку загубитеся, а потім обов’язково врятуєтеся. Тому що з таким чоловіком не може бути інакше. З ним ти дізнаєшся про себе таке, в чому не зможеш зізнатися навіть під страхом страти. Але ж ти завжди це знала, правда?
У стосунках із ним немає слова «соромно». З ним ти не ховатимешся під одягом і не вимикатимеш світло. З ним тобі не треба приховувати свої думки. З ним можна бути справжньою – такою, якою ти насправді. Тільки не треба запрягати його в візок з усім твоїм життєвим скарбом. Цей чоловік подорожує без нічого. І якщо тобі пощастило опинитись на його шляху, постарайся почути те, що він хоче тобі сказати.
Він буде далеким і близьким, легким і складним, простим і незбагненним. Ти будеш злитися і плакати, сміятися і захоплюватися, твої емоції вимотають тебе, але ти проситимеш ще й ще.
Ти сама його начарувала
Це obsession, дитинко, те, що недоступне оку і незрозуміло розуму. Це вихор почуттів, який рознесе твої колишні уявлення про добро і зло. Добре це чи погано, ти вирішиш потім. Бо зараз встояти неможливо.
Ти сама його начарувала. Вигадала. Викликала з таємних підземель своєї вежі. Ти ж знаєш, що кожна жінка має вежу, де вона ховає свою внутрішню Принцесу? І коли цій Принцесі стає зовсім самотньо, з’являється він. Ти знала його все життя. Саме таким він явився тобі уві сні. Містика? Ні. Obsession.
Він прийде, коли ти будеш найменше готова. Навіщо? Зовсім не для того, щоб завдати тобі болю, хоча саме цим все, швидше за все, закінчиться. Він прийде для того, щоб звільнити тебе від тебе самої. Щоб ти могла порушити всі свої табу і послати до чортової матері дедлайни. Щоб згадати, хто ти і чого хочеш.
Ти заплатиш високу ціну. Він забере з собою твій спокій. Він витягне з тебе душу, і ти ніколи не будеш колишньою. А потім він піде. Тому що більше не буде тобі потрібний. Розчиниться як морок. Розсіється як передсвітанковий туман над болотом. Тобі буде боляче. Тобі буде страшно, але не треба за нього чіплятись. Ти залишишся і навіть станеш сильнішою. Мокра від сліз, як викинута на берег риба, – але вільна. Знаєш, воно того варте.
Автор – психолог Вікторія Кейлін
