Найважливіше – це знайти причину кашлю (а їх може бути дуже багато!), після чого грамотний фахівець допоможе обрати лікування. Але багато хто чинить інакше: самостійно, не замислюючись про причини і наслідки, п’є ліки, які полегшують симптоми, і навпаки, погіршує свій стан. Про які захворювання може сигналізувати кашель, розповідає лікар-пульмонолог Ольга НАЗАРЕВИЧ.

– Причин кашлю дуже багато, – каже лікар. – Найпоширеніші – хронічний і гострий ларингіт; ГРВІ; хронічний тонзиліт; грижа міжхребцевого диска; чужорідне тіло гортані, бронхів; хронічний і гострий синусит (фронтит, гайморит, етмоїдит); алергія на пилок рослин; аденоїдит (аденоїди); алергія на шерсть тварин; реакція на холодне повітря; реакція на пил, сухе повітря; алергія на харчові продукти та ін.

Важливо з’ясувати, чи почалося захворювання з кашлю або ж кашель з’явився при розвитку хвороби. При появі кашлю необхідно визначити його характер: сухий чи вологий, нападоподібний, спастичний; розвивається вдень або переважно ввечері, вночі; частий або тільки покашлювання.

Якщо ви не впевнені в походженні кашлю, не варто приймати протикашльові препарати, тобто препарати, які знімають кашльовий рефлекс, – цим можна серйозно погіршити ситуацію. Не слід також при першому ж покашлюванні поспішати користуватися антибіотиками – можливо, вони абсолютно даремні в цій ситуації.

ДО ЛІКАРЯ, НЕГАЙНО!

Стани, при яких необхідно звернутися до фахівця:

• гостра респіраторна інфекція з підвищенням температури, загальним нездужанням;
• гострий та надривний кашель з наявністю гнійного харкотиння;
• гострий кашель з появою задишки (відчуття нестачі повітря);
• постійний та нападоподібний затяжний кашель, який триває більше 3 тижнів;
• хронічний кашель, який супроводжується свистячим диханням, приступами ядухи;
• кашель з появою великої кількості харкотиння та наявністю прожилок крові.

ЯКІ ХВОРОБИ СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ КАШЛЕМ

Основні грізні захворювання, які супроводжуються кашлем:

Бpoнхiт – захворювання, що характеризується розвитком запального процесу в бронхах з порушенням слизоутворення і дренажної функції бронхіального дерева.
Бронхіальна астма – захворювання, в основі якого лежить хронічне запалення дихальних шляхів, яке супроводжується зміною чутливості та реактивністю бронхів, проявляється нападами ядухи, астматичним станом, а за їхньої відсутності – дихальним дискомфортом (нападоподібний кашель, задишка, хрипи).

Пневмонія – запалення легенів, при якому уражаються маленькі повітряні бульбашки (альвеоли) і тканини навколо них. Найчастіше пневмонія є ускладненням після інших захворювань, особливо ГРВІ та грипу.

Хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) – це хронічне захворювання, що характеризується прогресуючим обмеженням прохідності дихальних шляхів (звуженням). Це запальна відповідь легенів на шкідливі частки або гази, насамперед пов’язана з курінням.

Туберкульоз легенів – це інфекційне захворювання, яке викликає бактерія туберкульозу. Туберкульозне запалення може виникнути у будь-яких органах тіла, однак найчастіше вражає легені. Розмножуючись, бактерії туберкульозу пошкоджують легеневі тканини, через це виникають симптоми захворювання. У наш час туберкульоз майже завжди виліковний. Однак відсутність правильного лікування може закінчитися смертю.

Онкологічні процеси (рак легенів) – це злоякісне новоутворення легенів, що посідає одне з перших місць серед всіх злоякісних пухлин. На ранніх стадіях захворювання себе практично не проявляє. Тому важливо регулярно проводити профілактичні огляди, робити рентгенографію (флюорографію) органів грудної клітки. Це дає можливість виявити страшну хворобу на ранніх стадіях.

– Тут перерахована лише невелика кількість захворювань, які супроводжуються кашлем та протікають з подібною симптоматикою, – зауважує пульмонолог. – Незважаючи на те, що симптоми дуже подібні (кашель сухий або вологий, задишка, напади задухи, свист або хрипи за грудиною, нормальна або підвищена температура тіла, загальна слабкість, пітливість), захворювання можуть бути різними, а отже, і кардинально різне лікування. Самолікування може призвести  до розвитку ускладнень чи хронізації процесу. Тому, якщо ви помітили у себе один або декілька симптомів, не займайтеся самолікуванням, а зверніться по допомогу до пульмонолога, сімейного лікаря, терапевта або педіатра, якщо хворіє ваша дитина.

ЩОБ ПРАВИЛЬНО ПОСТАВИТИ ДІАГНОЗ

Аби з’ясувати причину кашлю та обрати правильну стратегію лікування, треба пройти діагностичний мінімум:

• Зробити спірографію. Це неінвазивний діагностичний метод, за допомогою якого виявляють порушення вентиляційної функції органів дихання та їхній тип.
• Здати аналізи. Провести необхідні лабораторні дослідження з метою підтвердження або виключення гострої чи хронічної інфекційної, алергічної патології тощо.
• Пройти рентгенографію органів грудної клітки (ОГК) для виявлення патології органів грудної клітки (пневмонії, туберкульозу, саркоїдозу, онкологічних захворювань тощо).