Якщо дитина закочує очі у відповідь на ваші поради, а на запитання «Як минув день?» відповідає коротко й без бажання продовжувати розмову, ви точно не одні. Знайти спільну мову з підлітком буває непросто, однак саме в цей період здоровий контакт із дитиною особливо важливий.

У межах Місяця обізнаності про ментальне здоров’я ділимося порадами Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» про те, як батькам краще спілкуватися з підлітками.

Створіть безпечну атмосферу

Підлітку важливо відчувати, що його думки, переживання й емоції не знецінюють. Дайте дитині зрозуміти: вам справді не байдуже, що вона думає і що з нею відбувається.

• Запитуйте. Цікавтеся тим, що важливо для вашої дитини: її поглядами, інтересами, ставленням до подій, ситуацій і тем, які її хвилюють. Не обмежуйтеся формальними питаннями — спробуйте показати щиру зацікавленість.
• Слухайте. Навіть якщо ви не погоджуєтеся з думкою дитини, намагайтеся залишатися уважними, відкритими й неупередженими. Підтримуйте зоровий контакт, кивайте, ставте уточнювальні питання: «Можеш пояснити, що ти маєш на увазі?», «Як ти думаєш, чому ця ситуація тебе засмутила?», «Чи правильно я розумію, що ти відчуваєш…?».

Показуйте підлітку, що його переживання для вас важливі. Можна сказати: «Розумію, чому ти злишся. На твоєму місці я міг/могла б відчувати те саме» або «Дякую, що розповів/розповіла мені про це. Не завжди легко говорити про те, що засмучує».

Важливо не перетворювати кожну розмову на лекцію чи повчання. Замість того щоб одразу пояснювати, «як правильно», спробуйте подивитися на ситуацію очима дитини.

• Діліться. Спілкування має бути взаємним. Розповідайте дитині про себе, свої думки, почуття й досвід. Це допомагає будувати довіру, краще розуміти одне одного і знаходити спільні теми.

Не змушуйте підлітка говорити, якщо він або вона не готові ділитися. Краще дайте зрозуміти, що ви поруч і готові вислухати, коли дитина захоче поговорити. Якщо підліток уникає контакту, це не завжди означає відмову від близькості. Іноді це лише потреба у власному просторі.

Дайте простір для самостійності

Батькам природно хотіти захистити дитину від помилок. Але підлітку важливо мати можливість самостійно пробувати, ухвалювати рішення і шукати вихід із ситуацій так, як він або вона це бачить.

Якщо йдеться не про загрозу здоров’ю чи безпеці, спробуйте не контролювати, а підтримувати. Значно важливіше побудувати такі стосунки, у яких дитина знатиме: до вас можна звернутися по допомогу без страху осуду.

Поважайте особисті межі та прояви самовираження підлітка. У цьому віці діти шукають власну ідентичність, експериментують із зовнішністю, стилем, поглядами. Навіть якщо вам не подобається яскравий колір волосся, незвичний одяг чи макіяж, важливо дати дитині можливість безпечно проявляти себе.

Водночас із підлітком варто говорити про важливі теми: сексуальну освіту, менструацію, методи контрацепції, особисті кордони та відповідальність.

Не знецінюйте емоції — ні дитини, ні свої

Проблеми підлітків не варто применшувати. Романтичні переживання, розставання, конфлікти з друзями, страх перед іспитами чи тривога через майбутнє можуть переживатися дуже гостро. Для дитини це такі ж важливі й серйозні емоції, як для дорослих — їхні життєві труднощі.

Водночас не потрібно повністю приховувати від дитини власні почуття. Говорити про них краще через «Я-повідомлення». Наприклад: «Я хвилююся, коли ти пізно повертаєшся додому». Так ви висловлюєте свої емоції без звинувачень і тиску.

Якщо розмова переростає у конфлікт, зробіть паузу. Дайте собі й дитині час заспокоїтися. Але важливо повернутися до теми пізніше, коли обидві сторони будуть готові говорити спокійніше.

Радимо також прочитати:

• Як навчити підлітка порядку без сварок і криків
• Агресія у підлітковому віці і що з цим робити: поради психолога
• Не поспішайте ставити хрест на підлітку: навіть нестерпна дитина може виправитися

Куди звернутися по допомогу

Якщо ви помічаєте тривожні зміни в емоційному стані або поведінці підлітка, варто звернутися по фахову підтримку. Це може бути психолог, психіатр, шкільний психолог, соціальний педагог, кризові служби психологічної допомоги або гарячі лінії.

• 7333 — єдиний національний номер психосоціальної допомоги, цілодобово, безкоштовно з мобільного.
• 0 800 500 225 зі стаціонарного або 116 111 з мобільного — дитяча гаряча лінія ГО «Ла Страда – Україна», безкоштовно й анонімно.
• 0 800 500 335 або 116 123 — національна гаряча лінія з питань запобігання домашньому насильству, цілодобово й безкоштовно.
• 1547 — урядова гаряча лінія з питань насильства, кризових ситуацій і захисту прав.
• 103 або 112 — екстрена допомога.

Будьте прикладом

Найкращий спосіб навчити дитину — показувати приклад власною поведінкою. Визнавайте свої помилки, просіть вибачення, коли були неправі, і демонструйте, як можна проживати емоції без шкоди для себе та інших.

Головне — залишайтеся відкритими до думок і переживань своєї дитини. Створіть для неї простір, у якому можна бути собою, говорити про складне й знати, що поруч є дорослий, який не засудить, а підтримає.