В українському фольклорі часто згадується черемха, черемшина. І недаремно! Бо ця рослина не тільки красиво цвіте – її цінують за лікувальні властивості і здавна застосовують у народній медицині.
Для лікувальних цілей заготовлюють плоди, кору молодих гілок і свіжі квіти. Найбільш сприятливий час для заготовлювання кори — рання весна (тоді кора знімається легше). Квіти заготовляють під час цвітіння (вони зберігаються не довше одного року!), а плоди після повного дозрівання. Іноді заготовляють і незрілі плоди, а також листя черемхи.
Чим корисна черемха
Завдяки наявності дубильних речовин у дозрілих плодах, вони мають в’яжучі і скріплювальні властивості, здавна їх вживають при діареї, різних шлунково-кишкових захворюваннях, пов’язаних з порушенням цілісності слизової оболонки і запальних процесів. Плоди черемхи входять до складу шлункового чаю, з них готують відвар і настій.
Ягоди також колись вживали при отруєннях. Зараз доведено, що у них міститься багато пектинів. Завдяки особливій хімічній будові, пектини здатні деактивувати та зв’язувати різні токсини, радіонукліди і солі важких металів. При цьому вони є чудовим середовищем для розвитку корисної мікрофлори у кишківнику.
Кора, квіти і листя містять чималу кількість амігдаліну. Тому препарати на основі кори черемхи мають сечогінні властивості і посилюють потовиділення. Кору черемхи (як правило відвар) використовують для нормалізації обмінних процесів, виведення солей і стимуляції видалення зайвої рідини (при набряках, водянці, артритах, подагрі, камінні тощо).
Спиртова настоянка кори використовують як зовнішній засіб: для натирання при міозитах, радикуліті, болях у суглобах.
Листя і квітки згубно діють на хвороботворні мікроорганізми, знімають запалення і стимулюють відновлення тканин, сприяють нормалізації діяльності травного тракту, допомагають при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
Засоби із квітів черемшини
- Настій квіток і листя. Потрібно приготувати суміш із рівних частин квіток і листя. Взяти 1 ч. ложку такої суміші, залити склянкою окропу, через годину процідити. Вживати при лікуванні діареї, захворюваннях дихальних шляхів (бронхітах, пневмонії тощо), при застуді (як потогінний засіб). Приймати по 50 мілілітрів три-чотири рази в день.
- Настій квіток. 2 ст. ложки квітів залити 1 скл. окропу, настоювати 1 год. Застосовувати зовнішньо для загоєння гнійних ран, опіків, стоматиту, при лікуванні блефариту та кон’юнктивіту. Всередину рекомендується приймати у разі порушення водно-сольового обміну (подагра, остеохондроз тощо): приймати до шести разів на добу по одній столовій ложці.
- Збір противірусний. Допомагає в лікуванні герпесу. Склад: квітки черемхи, меліса (листя), плоди ялівцю і горобини у співвідношенні 3:3:1:1. 1 ст. ложку суміші залити 1 скл. окропу, настояти 30-45 хв. Приймати в теплому вигляді, тричі на день по склянці.
- Спиртова настоянка квітів. 1 скл. сухих суцвіть залити 0,5 л медичного спирту, настоювати у темному місці 2 тижні, періодично збовтуючи. Потім процідити, зберігати у темному прохолодному місці. Вживати 2-3 рази на день по 20 крапель з невеликою кількістю води або ложечкою цукру. Хороший засіб для нормалізації пульсу і профілактики серцевих захворювань.
-
Кому не можна вживати черемху
Засоби із черемхи протипоказані вагітним і під час лактації, а також від них слід відмовитися за три місяці до запланованого зачаття. Протипоказом до вживання також є гіпертонія, діабет другого типу, схильність до хронічних закрепів, індивідуальна непереносимість.
Черемховий чай не можна давати дітям до двох років. Також можливе отруєння при передозуванні (буває, коли діти з’їдають надто багато зрілих ягід). У такому разі слід негайно прочистити шлунок і звернутися до лікаря.
Не варто ставити букет із квітів черемхи у кімнаті, яка не провітрюється.