Стічні води можуть бути не лише відходами, які потрібно очистити. Вони також містять важливу інформацію про те, які інфекції поширюються серед населення. Аналізуючи проби з каналізаційних систем, фахівці можуть помітити зміни у циркуляції збудників ще до того, як вони проявляться у статистиці захворюваності.

Такий підхід називають епіднаглядом за стічними водами. Це один із сучасних інструментів громадського здоров’я, який допомагає виявляти потенційні загрози, стежити за їх розвитком і своєчасно реагувати.

В Україні система такого моніторингу працює та поступово розвивається. Вона не замінює звичайну медичну діагностику чи облік захворювань, але доповнює їх і дає можливість отримати ширшу картину епідемічної ситуації.

Чому аналізують саме стічні води

Люди, які мають інфекційні захворювання, можуть виділяти збудники або їхній генетичний матеріал. Разом із біологічними виділеннями вони потрапляють у каналізаційну систему.

Це може відбуватися не лише тоді, коли людина має симптоми. Деякі інфекції можуть поширюватися навіть у випадках, коли захворювання проходить без явних ознак.

Саме тому дослідження стічних вод допомагає:

• виявляти появу певного збудника або збільшення його поширення серед населення;
• відстежувати, як змінюється ситуація з часом;
• помічати можливі тенденції раніше, ніж вони з’являться у статистиці звернень до лікарів;
• визначати території, які потребують додаткової уваги;
• доповнювати інші дані епідеміологічного нагляду;
• планувати профілактичні заходи.

Водночас позитивний результат дослідження стічних вод не означає автоматично спалах захворювання. Фахівці оцінюють не один окремий показник, а загальну динаміку та порівнюють її з іншими даними.

Радимо також прочитати: Небезпека у воді: що таке перманганатна окиснюваність і чи варто її боятися

Як працює система моніторингу

Принцип епіднагляду за стічними водами досить простий.

• Спочатку збудники або їхні частини потрапляють у каналізацію. Далі стічні води надходять до очисних споруд, де у визначених місцях фахівці відбирають проби.
• Після цього зразки передають у лабораторії. Там їх досліджують, щоб визначити, чи містяться у них певні віруси або інші збудники.
• Фахівці аналізують отримані результати у динаміці. Важливим є не лише сам факт виявлення збудника, а те, як змінюються показники протягом певного часу.
• Якщо протягом кількох досліджень поспіль кількість позитивних проб зростає, це може бути сигналом для додаткового аналізу та посилення заходів профілактики.

Які інфекції можна виявити у стічних водах

У світі за допомогою такого моніторингу досліджують наявність різних збудників інфекційних хвороб.

Зокрема, можуть відстежувати:

• вірус SARS-CoV-2;
• віруси грипу А і В;
• ентеровіруси;
• віруси гепатиту А та Е;
• вірус mpox;
• інші збудники інфекційних захворювань.

В Україні дослідження стічних вод проводять, зокрема, для виявлення SARS-CoV-2, вірусів грипу, ентеровірусів, поліовірусів та холерного вібріона.

Чому важливо правильно вибирати місця для проб

Результати аналізу залежать не лише від лабораторного дослідження, а й від того, де саме взяли пробу.

Фахівці враховують:

• яку кількість людей охоплює певна каналізаційна система;
• яку територію обслуговує конкретна точка;
• епідемічні ризики;
• можливість регулярно та безпечно відбирати зразки;
• умови транспортування;
• можливості лабораторії.

В Україні проби стічних вод відбирають переважно двічі на тиждень у десятках визначених точок у регіонах та Києві.

Відбір здійснюють фахівці центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України.

Радимо також прочитати: Нітрати у воді: як це впливає на твоє здоров’я і як захиститися від отруєння?

Як проба проходить шлях від каналізації до лабораторії

Після відбору зразки доставляють до лабораторії з дотриманням необхідних умов транспортування.

У лабораторіях проби готують до аналізу та визначають наявність генетичного матеріалу збудників.

Для цього використовують молекулярно-генетичні методи, зокрема полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР). Цей метод дозволяє виявляти навіть невеликі фрагменти генетичного матеріалу.

За потреби окремі зразки можуть додатково досліджувати методом секвенування. Це допомагає детальніше вивчити характеристики виявленого збудника.

Після завершення аналізу результати передають фахівцям з епідеміологічного нагляду, які оцінюють їх разом з іншими показниками.

Чому один позитивний результат не означає погіршення ситуації

Уявлення про епідемічну ситуацію не формується на основі одного аналізу.

Фахівці враховують:

• чи повторюється виявлення збудника;
• як змінюються показники у часі;
• чи є подібні тенденції в інших районах;
• дані про захворюваність, тестування та госпіталізації;
• вплив погодних і технічних факторів.

Наприклад, збільшення кількості позитивних проб може бути сигналом, який потребує уваги, але саме по собі ще не є підтвердженням погіршення епідемічної ситуації.

Як система працює в Україні

За роботу епіднагляду за стічними водами відповідають кілька установ.

Центр громадського здоров’я МОЗ України координує систему на національному рівні, підтримує регіональні підрозділи, аналізує отримані дані та розвиває міжнародну співпрацю.

Регіональні центри контролю та профілактики хвороб організовують відбір проб, взаємодіють із підприємствами водовідведення, забезпечують доставку зразків і аналізують результати.

Лабораторії проводять дослідження та контролюють якість отриманих даних.

Підприємства водопостачання і водовідведення допомагають визначати доступні та репрезентативні точки для відбору проб, але не здійснюють епідеміологічний нагляд.

Протягом перших шести місяців 2026 року в Україні досліджено понад 2600 проб стічних вод.

Україна розвиває європейський підхід

Українська система епіднагляду за стічними водами розвивається у співпраці з європейськими партнерами.

Один із напрямів цієї роботи – участь у проєкті EU-WISH, який спрямований на посилення використання аналізу стічних вод для потреб громадського здоров’я.

Проєкт допомагає країнам удосконалювати методики досліджень, обмінюватися досвідом, розвивати лабораторні можливості та створювати спільні підходи до аналізу даних.

Для України це можливість посилити систему раннього виявлення інфекційних загроз і наблизити практики громадського здоров’я до європейських стандартів.

Епіднагляд за стічними водами не замінює лікарів, лабораторні тести чи традиційний контроль захворювань. Але він може стати важливим джерелом інформації про те, що відбувається зі здоров’ям населення.

Чим швидше фахівці отримують сигнали про зміни у поширенні інфекцій, тим більше можливостей підготуватися, попередити ризики та захистити людей.

Радимо також прочитати: Вода з колодязя не завжди безпечна: чому і що робити?