Перший сказав: «Я піду ліворуч – так підказує моя інтуїція». Другий сказав: «Я піду праворуч – недарма вважається, що «право» від слова «правий». І тоді третій сказав: «Я піду назад – ми звідти прийшли, значить, я обов’язково вийду з лісу». Четвертий сказав: «Я піду вперед – треба рухатися далі, ліс неодмінно закінчиться, і відкриється щось нове». П’ятий сказав: «Ви всі неправі. Є кращий спосіб. Зачекайте на мене”.

Він знайшов найвище дерево і виліз на нього. Поки він ліз, всі решта розбрелися – кожен у свій бік. Зверху він побачив, куди треба йти, щоби швидше вийти з лісу. Тепер він навіть міг сказати, в якій почерговості доберуться до краю лісу інші мудреці. Він піднявся вище і зміг побачити найкоротший шлях. Він виявився над проблемою і вирішив її краще за всіх! Він знав, що все зробив правильно. А інші – ні. Вони були вперті, вони його не послухали. Він був справжнім мудрецем!

Але це не все – тому що… Він помилявся. Всі вчинили правильно!

Той, хто пішов ліворуч, потрапив у саму гущавину. Йому довелося голодувати і битися з дикими звірами. Але він навчився виживати в лісі, став частиною лісу і міг навчити цього інших.

Той, хто пішов направо, зустрів розбійників. Вони відібрали у нього все і змусили грабувати разом з ними. Але через деякий час він поступово пробудив у розбійників людяність і співчуття. Каяття деяких з них було настільки сильним, що після його смерті вони самі стали мудрецями.

Той, хто повернувся назад, проклав через ліс стежку, яка незабаром перетворилася на дорогу для всіх охочих насолодитися лісом, не ризикуючи заблукати.

Той, хто пішов уперед, став першовідкривачем. Він побував у місцях, де не бував ніхто, і відкрив для людей прекрасні нові можливості, дивовижні лікувальні рослини і прекрасних тварин.

Той, хто виліз на дерево, став фахівцем по знаходженню коротких шляхів. До нього зверталися всі, хто хотів швидше розв’язати свої проблеми, – навіть якщо це не призведе до розвитку.

Так усі п’ятеро мудреців виконали своє призначення.

---