В умовах поширення коронавірусної інфекції, суттєво зріс попит на ліки. Це збільшує шанси недобросовісних виробників потрапити на ринок. За даними ВООЗ, кожен десятий лікарський засіб у країнах з низьким рівнем доходів – неякісний або фальсифікований. В Україні в тому числі.
Наскільки часто фальсифіковані чи неякісні медичні препарати трапляються відвідувачам аптек та як вберегтися від підробки, Район.Медицина поцікавилися у начальника головного управління Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області Сергія Лебедя.
– Пане Сергію, скажіть, які лікарські препарати підробляють найбільше?
– Тема фальсифікованих ліків актуальна не тільки для країн, що розвиваються, але й для високорозвинених держав, у яких теж регулярно виявляють факти підробок лікарських засобів. Через інтернет виробники фальсифікованих продуктів мають доступ до глобального ринку.
Говорити про те, що в Україні 30%, 50% чи 70% підроблених ліків – не доводиться. За статистикою ВООЗ, кожен десятий лікарський засіб у країнах, що розвиваються, є фальсифікованим або неякісним. Статистика України – в цих межах.
За моїми дослідженнями, найчастіше фальсифікують препарати для лікування шлунково-кишкового тракту, протимікробні (антибіотики) та дерматологічні лікарські засоби. Зокрема, спирт етиловий. Більше підробляють рецептурні препарати в таблетованій формі, ніж безрецептурні.
У світі, наприклад, за даними Міжнародної федерації фармацевтів, найчастіше фальсифікують серцево-судинні засоби, антибіотики, онкологічні препарати, засоби для лікування еректильної дисфункції, хронічних захворювань, таких як ВІЛ/СНІД, цукровий діабет та хвороба Альцгеймера, знеболювальні засоби та засоби для зменшення маси тіла, препарати, що застосовуються у психіатрії.
– Чи збільшилася кількість фальсифікованих ліків в умовах пандемії?
– Безумовно, в умовах пандемії загроза появи фальсифікованих ліків, антисептиків та інших медичних виробів зростає суттєво. Наприклад, у січні 2020 року співробітники СБУ викрили ціле угрупування, яке у великих масштабах виробляло фальсифіковані лікарські засоби з групи нейростимуляторів.
Медикаменти, які підробляли «ділки», використовують при лікуванні захворювань, пов’язаних з порушенням функцій центральної нервової системи. Ці препарати збували в аптеках кількох областей.
Також викривали «виробників», які з етилового спирту сумнівної якості робили антисептичні засоби. Обороти в цього цеху були доволі чималі. Затримували й тих, хто намагався ввезти в Україну з Туреччини неякісні ліки та підроблені експрес-тести для діагностики COVID-19. Окрім того, що ліки сумнівної якості, їх транспортували з порушенням температурного режиму, що могло призвести до тяжких наслідків для здоров’я людей. Збували це все в інтернеті.
– Чим недобросовісні виробники замінюють лікувальну речовину в медикаментах?
– Як правило, фальсифікатори замінюють активну речовину на таку ж, але дешевшу (наприклад, іншого виробника) або взагалі можуть її не додавати до препарату. Буває, що перепаковують ліки, термін придатності яких минув, і реалізовують протерміновану продукцію, як якісну.
– Як візуально відрізнити оригінальні лікарські засоби від підробки? Чи можна це зробити без лабораторної експертизи?
– Останнім часом це дуже важко, оскільки якість підробок в розумінні пакування та маркування, значно зросла. Універсальних порад, як розпізнати фальсифіковані ліки, не існує. Але окремі поради можна озвучити.
Засумніватися в якості продукції можна, якщо:
- ціна препарату значно нижча, ніж завжди;
- виявили розбіжності в упаковці препарату і супровідних документах; якщо на вигляд і смак препарат відрізняється від аналогічної продукції цього ж виробника, яку вже використовував споживач раніше;
- відсутні на упаковці обов’язкові написи, передбачені законодавством (шрифт Брайля, номер серії, термін придатності);
- цілісність упаковки порушена.
У всіх сумнівних випадках слід звертатися до завідувача аптеки для отримання компетентних роз’яснень, а також до територіальної Держлікслужби в кожній області.
– Чи несуть відповідальність аптеки за неякісний товар?
– Так. Відповідальність передбачена як кримінальна, так і адміністративна. Але слід наголосити, що наступає кримінальна відповідальність тільки у разі свідомої реалізації фальсифікованих лікарських засобів. Тобто завжди має бути доведений факт умислу з боку аптечного закладу щодо продажу фальсифікованої продукції.
– Якщо фальсифіковані препарати нашкодили людині: чи можливо це довести?
– Складно, але можливо. Необхідно провести відповідну експертизу, яка доведе причинно-наслідковий зв’язок між вживанням фальсифікованого лікарського засобу і наслідками, які він спричинив, для здоров’я людини.
Спілкувалася Марія МАРТИНЮК
