Як правильне харчування може перерости у розлад, відомий як орторексія, та які його симптоми, для Район.Медицини розповіла психотерапевтка та кандидатка психологічних наук Ольга Лазаренко, яка допомагає людям із розладами харчової поведінки.
Що таке орторексія?
Орторексія – це порушення харчування, яке характеризується надмірною стурбованістю здоровою їжею, включає нав’язливі думки про «правильність» харчів, своєрідні ритуали прийомів їжі.
Людина, яка практикує таке харчування, не звертає увагу на свої смаки та вподобання, а лише на корисність продуктів.
«Цей розлад був описаний лікарем Стівеном Братменом в 1997 році, який довгий час був вегетеріанцем. В 70 роках він вступив в комуну, де всі харчувалися лише екологічно чистими і корисними для здоров’я продуктами, вирощеними на фермі біля комуни. Будучи там, Стівен прожовував кожен шматочок їжі по 50 разів, і їв лише свіжозірвані фрукти та овочі в спокійній атмосфері. Проте з часом він помітив, що така фіксація на їжі створює дуже сильний тиск на нього, і що він не відчуває ні в чому радості. Те ж саме відбувалося і з багатьма людьми із його оточення. Тоді Стівен Братман почав розглядати такий спосіб одержимого харчування як психічне порушення», –розповіла Ольга Лазаренко.
Які симптоми орторексії?
- Нав’язливі думки про правильну та здорову їжу
- Приступи тривоги та відчуття провини, яка з’являється якщо людині не вдалося дотриматися плану харчування
- Суворі дієти і обмеження, навіть виключення цілих груп продуктів, голодування.
- Вибір чи приготуванням продуктів займає настільки багато часу, що витісняє всі інші сфери життя.
Як зрозуміти, що здорове харчування «перейшло межу»?
Відрізнити орторексію від турботи про здоров’я можна, якщо уважно прислухатися до власного тіла. Орторексія з’являється лише тоді, коли правильне харчування стає одержимою ідеєю, забирає увесь час, негативно впливає на повсякденне життя.
«Якщо ви прискіпливо обираєте продукти настільки, що це забирає час на задоволення та розваги, стосунки чи заняття спортом, то, напевно, слід уважніше подивитися на цю поведінку: для чого я це роблю? Чого я насправді уникаю і як я почуваюся при цьому?», – зазначила експертка.
Чому здорове харчування перетворюється на орторексію?
Причин порушення харчування може бути багато. Зокрема, біологічна непереносність певних продуктів, алергія чи генетична схильність до вибіркового харчування, а також тривога і те, як людина справляється із тривогою. Бувають певні порушення мислення із ряду надцінних ідей («ідеального здоров’я» чи «ідеальної чистоти»), які можуть розвиватися у людей із певним складом характеру, зі схильністю до контролю, до впорядкованості, з аналітичним складом мислення, також у людей із не диференційованістю своїх емоцій чи з таким процесом, коли емоціями затоплює.
«Соціальний аспект також дуже важливий, аспект психологічних кордонів, безпечних стосунків у сім’ї», – пояснила експертка.
За словами Ольги Лазаренко, одержимість «правильним» і «здоровим» – модна. З’явилось багато спеціалістів, які говорять про здоров’я, перетворюючи його в зобов’язання і присоромлюють тих, хто не контролює своє харчування настільки суворо.
Як допомогти людині із орторексією?
Якщо ви помітили, що у близької людини орторексія, – допоможіть їй усвідомити проблему. Якщо вдасться – половина шляху буде пройдена. Адже усвідомлення проблеми – перший і найважливіший крок у її вирішенні. Згодом варто знайти фахового психотерапевта, який допоможе справитися з порушенням.
«Близькі можуть звертати увагу на почуття, говорити і обмінюватись емоціями без звинувачень чи ворожості. Коли ми хочемо підтримати когось із такою проблемою, можна запропонувати разом провести час, розвинути хобі, інтереси, збагатити чимось іншим життя. Разом вирушити в подорож, обмінятися враженнями про нову книгу чи фільм, разом захопитися іншими цікавими речами. Адже при орторексії світ дуже звужується до розмірів чи вигляду певного продукту, розкладу чи зважувань і вимірювань. А дружня підтримка і спілкування допомагають уникнути такого зосередження уваги», – радить Ольга Лазаренко.
Наразі нервову орторексію фахівці відносять до уникаючого розладу харчування за критеріями, які є описані стосовно цього порушення. Оскільки наразі розлад не включений окремо ні в DSM-5, ні в МКБ-10 (11) як захворювання, бо доказових статей на цю тему недостатньо.
Олена ШВИДНЮК
